У кожного народу є весільні традиції та обряди, які передаються з покоління до покоління. А весілля в українських традиціях відоме на весь світ своїми строкатими нарядами, довгими застіллями і, звичайно ж, запальними танцями. Але якщо копнути трохи глибше, то стане зрозуміло, що в кожен з елементів святкування весілля наші предки вносили особливий зміст. Саме про це в лекторії Одеського художнього музею розповіла виконуюча обов’язки завідуючої відділом декоративно-прикладного мистецтва Одеського художнього музею Тетяна Мазур.

Весілля — вважалося і вважається одним з найважливіших подій у житті людини. Це не просто данина моді, примха або вигадка. Це традиція, яка передавалася нашими предками з покоління в покоління. «Українське весілля: традиції, які повертаються». Таку назву отримала лекція Тетяни Мазур, яка відбулася в лекторії Одеського художнього музею. Саме в весільних звичаях, традиціях та обрядах яскраво простежуються етнічні особливості народностей, і тому вимагало і вимагає суворого дотримання і послідовності. Сьогодні все частіше повертаються до самобутності народу, природі, витоків зародження культури і традицій. Однак, за словами, Тетяни Мазур, сучасним любителям етнічних весіль варто звернути увагу на багато обрядових деталей.

Тетяна Мазур, Одеський художній музей

Сегодняшняя лекция будет о том, какие забытые старые традиции сейчас возвращаются в нашу жизнь вместе с возвращением традиционного свадебного обряда.

На думку Тетяни Мазур еталоном і зразком для Святкування весілля є традиції і звичаї гуцулів. Ця етнічна група українців зберегла до цього часу свої старовинні весільні обряди і традиції.

Тетяна Мазур, Одеський художній музей

Дело в том, что на правобережной Украине, именно на Закарпатье, на Гуцульщине эти традиции сохранились в наиболее первозданном виде. Гуцулы достаточно консервативные люди, благодаря этому консевативизму их свадебный обряд до сих пор нас привлекает, нас интересует хотя бы еще и потому, что это свадебное действие абсолютно правильное, правильно поставленное, верно отрепетированное, отрежиссированное от начала и до конца.

Зокрема, відвідувачі лекції дізналися про те, що коровай, зазвичай, пекли сім заміжніх жінок, які були щасливі у шлюбі. І обов’язково з чистими і добрими думками, щоб у молодих так складалося подальше життя. Число сім, також обрано не випадково — адже для наших предків воно мало сильне сакральне значення. Також відвідувачі дізналися про традиції, весільний одяг, зачіски, прикраси, а також семантику української вишивки на весільних рушниках. А сама лекція була проілюстрована старовинними фотографіями і кадрами з реконструкцій, на яких показані найцікавіші весільні ритуали наших предків.

Комментарии закрыты