17 лютого відбувся тест-драйв експериментального зразка автоматичного мовного сповіщувача, який був встановлений КП «Міськелектротранс» на одному з тролейбусів маршруту №2. Таку систему надала підприємству громадська організація «Рівноправне суспільство» — ініціатор проекту «Доступний транспорт: голос одеського трамвайчика», який у рамках «Громадського бюджету» не здобув підтримки одеситів.
Світлана Стрельцова, ГО «Рівноправне суспільство»
Ми вирішили не складати рук, а йти іншими шляхами. І домовлятися самі з Міськелетротранс і з іншими людьми, які готові підтримати цей проект.
Олександр Каташинський, головний інженер КП «Міськелектротранс»
Система собой представляет оборудование — это пульт водителя, устройство воспроизведения звука в салон, устройство воспроизведения звука на улице, возле троллейбуса. Нами была согласована схема расстановки этого оборудования, и выполнена сама установка на троллейбусе второго маршрута. На данной системе записаны все остановки и маршрут уже с четверга курсирует по второму маршруту. Объявляя все остановки как внутри троллейбуса, так и снаружи для пассажиров, которые стоят на остановке.
Україномовна система сприяє обслуговуванню осіб з особливими потребами — а саме пасажирів з проблемами зору різної тяжкості. При наявності оповіщувача вони здатні самостійно, без сторонньої допомоги пересуватись містом.
Світлана Стрельцова, ГО «Рівноправне суспільство»
Наприклад, я, можна сказати, що щодня пересуваюсь містом самостійно. Тому що я працюю. І тому якби на роботу мене постійно хтось супроводжував — довелося б чоловікові самому не працювати, а водити мене на роботу. Тому мені — особисто мені, і таким людям, як я — це є дуже важливим. Тому що не завжди на зупинці є люди, які можуть підказати, який маршрут підійшов. Не завжди люди чують, що говорять. Наприклад, у мене така природна особливість, що досить тихий голос. І треба або декілька разів перепитати, особливо як тролейбус гуде. І люди можуть просто не почути, що я щось запитала. А вони поспішають, не будуть же вони зупинятися: «Що-що? Що ви сказали? Скажіть ще раз».
Ольга Крикун, ГО «Рівноправне суспільство»
У незрячего есть трость. И люди видят — если человек с тростью, значит, он незрячий, и ему надо как-то помочь, подсказать. Я, допустим, вижу плохо, но не настолько плохо, чтобы ходить с тростью. Поэтому мне приходится еще, чтобы узнать, какой номер у троллейбуса, мне приходится не просто спросить, какой у него номер, а еще и объяснить, что я плохо вижу. И это какое-то дополнительное время. Бывает, что я не объясняю, что я плохо вижу, и мне говорят: «Посмотрите, там же написано». И тогда приходится объяснять. И за это время троллейбус может просто уехать.
Поки що експериментальний зразок переданий Міськелектротрансу для тестування. Після нього КП надасть свої пропозиції щодо налаштування та обладнання, і тільки тоді можна буде назвати суму для встановлення системи на міському транспорті.
