«Таку наглу відповідь я не стерпіла». У цьому випадку, тай не тільки, на думку автора, прикметнику наглий і прислівнику нагло надають не того значення, що вони мають у нашій мові.
Тому як завжди – звернімось до української класики: ось приміром як пише Панас Мирний: «Максим виправивсь, тріпнувсь; розкрив широко очі; провів ними хижо по всіх… То був останній погляд — погляд наглої смерті». «Спогадами захопились обоє,.. Та перепинив розмову наглий і сильний стук» — читаємо у Ільченка. В обох цих прикладах слово «наглий» виступає як синонім слів «несподіваний», «раптовий», а не «зухвалий».
Український вислів «нагла смерть» відповідає російському «скоропостижная смерть».
«Я не вечеряю. А ще до того роботу наглу маю» (Леся Українка) «Поясненням таким розчарував я вас, ласкавий мій читачу, тож пояснити все потребу наглу бачу» (М. Рильський).
Відповідниками до російських слів «дерзкий», «наглый» будуть українські «зухвалий»: «Федоренка охопив якийсь дивно веселий настрій зухвалого мисливця, що сам один вийшов полювати на великого звіра». — пише Качура і «нахабний»: «Нахабний і впевнений тон молодого Барчука ледве не виводить із себе Мірошниченка» — читаємо у Стельмаха.
