Центр ювенальної пробації міста Одеси працює з травня 2017-го року — він створений за підтримки міністерства юстиції України та уряду Канади. Тут на обліку стоять неповнолітні, які вступили в конфлікт із законом. Вони вчинили злочин невеликої або середньої тяжкості і звільнені від відбування покарання з випробувальним терміном. Сьогодні тут працюють з 31 особою.
Ілона Буяновська, начальник Центру ювенальної пробації м. Одеси
У нашому штаті є фахівці з соціальної роботи, інспектор, який здійснює нагляд над неповнолітніми. А також максимальна наша задача — це ресоціалізація неповнолітнього, який вступив в конфлікт з законом. Наша робота — виправити дитину, і щоб більше ніколи вона не вчиняла злочини. Дитина приходить — вона не знає, що її тут чекає. Вона відчуває насторогу. Тому що на досудовому слідстві, на судових засіданнях вона дізналась, що таке люди у формі, і до нас вона ставиться насторожено. Але коли ми проводимо їй екскурсію по центру, коли ми знайомимо з нашими фахівцями, дитина одразу розуміє, що її тут не скривдять, що саме це місце, де вона може знайти порятунок та допомогу.
Діти відвідують центр один раз на тиждень — беруть участь у тренінгових заняттях, які для них проводять. Також тут проводять тематичні заходи. Але оскільки атмосфера центру максимально наближена до домашньої, такими «формальними» заходами все не обмежується: діти просто зустрічаються тут, аби попити чаю, пограти в настільний футбол і поспілкуватись. Вони наголошують: аби запобігти насильству — в першу чергу, дітей над дітьми — треба створити щирі відносини між ними і дорослими. Адже причин є багато, але їх рішення — винятково в діалозі.
— Мне кажется, нужно объяснять детям еще с первого класса, что учитель один из ближайших людей на период школы. Что к нему нужно обращаться по любой причине, или к психологу, или к учителю, или к любому сотруднику школы.
— Вина родителей есть в такой ситуации? Травля?..
— Ну, если человека не приучили с детства, что свою силу нужно сдерживать, и все мы люди, и все мы равны. Если родители этого не объясняют — то, конечно, да. В принципе, родители — это лучший пример. Если родители не используют физическое насилие, моральное насилие, и все такое, мне кажется, ребенок будет с самого детства привыкать к тому, что это ненормально. То есть применение физического или какого-нибудь насилия.
— Ну, во-первых, паблики, в которых ассоциируются какие-то группы насилия. Травмы. Даже те же видео, в которых дети дерутся. Видят, что дети в других школах тоже дерутся, снимают на видео. И понимают, что это модно.
— Какие, на твой взгляд, уже взрослого, в принципе, человека, какие бы мероприятия повлияли бы на такое твое восприятие?
— Я не знаю. Может быть, какие-то родительские собрания, чтобы говорить родителям, чтобы они больше следили за своими детьми и уделяли им время.
З 3 по 7 грудня 2018 року у Центрі ювенальної пробації міста Одеси проходить тиждень відкритих дверей. Його назва — «Ювенальна пробація відчиняє двері: Насильство! Що робити і як себе захистити». До заходів, серед яких бесіди, лекції, консультативні аргументації, практичні ситуації, залучені як державні, так і громадські організації.
Оксана Пчельнікова, ГО «Віра, Надія, Любов»
У нас телефон горячей линии, также работают психологи, юристы, и центр для жертв, потерпевших от разных форм насилия, которые с деточками. Центр проживания, где могут находиться мамы, в период реабилитации или установления документов. Также с ними работают психологи, также, если необходимо — медицинская помощь, им оказывается сопровождение. Дети, как правило, становятся заложниками этой ситуации. И даже если отец избивает мать, психологическая травма все равно ребенку наносится. Все равно ребенок становится замкнутый, запуганный. Нельзя сказать, что терпит насилие одна мама, потому что ей дали пощечину. Мне кажется, ребенок начинает себя винить, что родители не могут найти контакт друг с другом.
Вікторія Байдан, інспектор управління Патрульної поліції
И я считаю, что такое понятие как «выносить сор из избы» сейчас уже прекращает свое действие на просторах нашей страны. Потому что насилие — это такой сор, от которого надо избавляться, в любом случае. Этот сор надо вынести и предотвратить любые проявления — особенно в присутствии ребенка, потому что это огромная психологическая травма. Когда ребенок видит, что происходит.
