Останній великий поєдинок цього року серед гандболістів Одеської області відбувся 24 грудня в спортивному залі Одеського Національного Політехнічного Університету. У фінальній частині турніру кубку Федерації взяли участь сім команд, серед яких дві команди дитячо-юнацької школи з Роздільної та Чорноморська. Дорослі команди представляли на турнірі Овідіополь, Іванівку, Роздільну, а також брала участь збірна вищих навчальних закладів міста Одеси та команда ветеранів.
Сергій Гриневецький, голова Федерації гандболу Одеської області
«Турнир проходил в течении двух месяцев, мы благодарны Национальному Политехническому Университету, которые предоставили нам возможность в спортивном комплексе проводить, организация была довольно приличная на мой взгляд, все было очень дисциплинировано, команды вовремя приезжали, вы видели сколько болельщиков было, это приятно. Приятно то, что у нас география расширяется и я думаю, что наша молодежь сможет достойно принимать участие на областных и республиканских соревнованиях»
Перемагати — складно завжди, а ще складніше посилено готуватися до матчів. Особливо, коли склади команд максимально різні — під час нагородження на полі стояли як хлопці, яким ще немає 18, так і досвідчені спортсмени, які грають скільки себе пам’ятають. За підсумками заключних ігор Кубка Федерації, гордими володарями титулу і унікального кубку стала команда ветеранів.
Сергій Гриневецький, голова Федерації гандболу Одеської області
«Изюминка этого турнира — это кубок переходящий, который был сделан народным художником Украины Александром Токаревым, известным скульптором. И вот знаете вот эта вот рука с мячом, когда творческая группа работала так и назвали «Odessa golden ball» — золотой мяч Одещины. Ну символ стремления к победам, стремления к здоровому способу житья, ну и самое главное, что это дух коллективизма»
Олександр Токарєв, скульптор, народний художник України
«Ну во-первых они как вы знаете все эти одинаковые эти кубки, но хотелось что-то такое необычное. Ну и пришла идея у Сергея Рафаиловича с рукой и мячом, ну а я ее уже просто выполнял. Ну и мы решили эту руку, чтоб она не была вот такой слепой, одушевить и лепил я как я уже говорил, позировал мне Сергей Рафаилович. Я получил, говорю это без принуждения, получил большое удовольствие, давно я не бывал на подобного рода соревнованиях»
Азарт, постійний рух і вміння відчувати свою команду, кожен раз змушують виходити на поле людей абсолютно різного віку, проте схожих в тому, що уявити своє життя без гандболу вони не можуть. Тому треба віддати належне федерації гандболу Одеської області за їх підтримку та вклад у розквіт легендарного спорту, в якому Одеський регіон славиться не малою історією.
