Велика європейська річка Дунай бере свій початок на східних схилах Шварцвальда у вигляді двох невеликих гірських струмків. Потім перетинає територію 10 європейських держав і утворює в нижній течії велику дельту, площею більше 4000 кв. км, другу за величиною в Європі, після дельти Волги.
Весна в дельті Дунаю. Молода рослинність забарвлює ландшафт в зелений колір, повітря наповнюється пташиним гомоном. Дельта пробуджується від зимового сну.
У Дунай на нерест заходить чорноморський оселедець або по місцевому «дунайка» і починається оселедцева путина. Ця риба добре відома своїм специфічним смаком, який надає їй дунайська вода. Колись, її поставляли в Європу в якості делікатесу, разом з устрицями і лапками жаб. Зараз улови вже не ті, і риби вистачає, в основному, для місцевих ринків.
Вілковські човни універсальні, стійкі і місткі. Їх роблять місцеві умільці, передаючи з покоління в покоління секрети свого непростого ремесла.
Українська частина дельти Дунаю почала формуватися близько 400 років тому і процес цей триває до сьогодні. Мільйони тонн мулу, які Дунай щорічно виносить в море, змішуються з морським піском і утворює … наймолодшу сушу Європи.
Дуже скоро тут з’являється перший очерет, і інші рослини піонери.
Цю територію швидко заселяють і тварини, зокрема птахи. Такі, наприклад, як чорноголовий реготун. Через освоєння людиною узбережжя і зубожіння рибних запасів, чисельність їх всюди скоротилася. Але тут в дельті Дунаю, ці і багато інших видів пернатих, почувають себе досить комфортно.
Всього в дельті Дунаю зустрічається близько 350 видів птахів, у тому числі і ті, які зникли або стали рідкісними в Європі. Наприклад, гіганти пташиного світу рожеві і кучеряві пелікани.
Уздовж русла річки Дунай, по берегах проток і островів простягнулися мальовничі галерейні ліси.
Багато видів тварин тут знаходять притулок і корм. Цікаво, що навіть чаплі часто гніздяться на деревах, вважаючи їх кращими за очеретяні зарості.
Відомо, що у минулому красивим довгим пір’ям малих білих чапель прикрашали дамські капелюхи, одяг і навіть кінську збрую.
У дельті Дунаю росте близько 900 видів вищих рослин, а очеретяні зарості — найбільші в Європі.
Цей доступний природний ресурс здавна використовувало місцеве населення, як будівельний матеріал, паливо і корм для домашніх тварин.
Сьогодні заготівля очерету забезпечує роботою місцеве населення, оскільки цей ресурс як і в минулому має попит, у тому числі і в Західній Європі.
У 1998 році, тут, на базі державного заповідника «Дунайські плавні», був створений Дунайський біосферний заповідник, загальною площею близько 50 тисяч гектар.
А це — візитцентр заповідника, де можна дізнатися все про історію краю, його тваринний і рослинний світ.
Офіс заповіднику розташований в невеликому містечку Вилкове. Дунай тут розгалужується на рукави, утворюючи вилку, звідси, за однією з версій, і народилася назва поселення. Воно було засноване в 1746 році старообрядцями, козаками і іншим людом, які бігли сюди від переслідувань царського уряду та церкви.
Щоб побудувати будинок в плавнях, людям доводилося насипати цілий острів. Цим і пояснюється незвичайний зовнішній вигляд старої частини міста. Замість вулиць тут канали або по місцевому єрики, а головний транспортний засіб — човен.
Уздовж каналів тягнуться дерев’яні тротуари — клАдки. Завдяки ним можна переміщатися по місту навіть під час паводку, коли Дунай виходить з берегів.
Традиційний вИлковський будинок побудований з очерету, що обмазаний дунайським мулом. Влітку в такому будинку прохолодно, а взимку добре зберігається тепло.
До речі дунайський мул завжди був не лише будівельним матеріалом, але і чудовим добривом для городів. А садівництво, разом з рибальством, виноробством, а тепер ще і туристичним бізнесом є основними видами діяльності місцевого населення.
Настає спекотне дунайське літо. На приморських островах в самому розпалі гніздування у крячків. Ці шумні птахи утворюють іноді величезні колонії, що налічують десятки тисяч птахів. Цікаво, що захищаючи свої гнізда вони нападають навіть на людей, пікіруючи згори, завдаючи гострими дзьобами сильних ударів і поливаючи непрошених прибульців послідом.
А в тихих затонах і протоках мальовничими полянками зацвітає одна з найкрасивіших і рідкісніших водних рослин Європи — болотоцвітник щитолистний.
Недивно, що дельта Дунаю з її величезним природним потенціалом і етнічною різноманітністю є популярним туристичним центром, а літо, як відомо розпал туристичного сезону.
Тут досить багато різних маршрутів і спеціально обладнаних стоянок для туристів.
До речі, Дунай — єдина річка в Європі, яка веде свій звіт не від витоку, а від гирла, тому Знак «Нульовий кілометр» знаходиться тут в дельті, в тому місці, де річка впадає в Чорне море.
Про цей знак ходить багато чуток, говорять навіть про його магічну силу, що якщо пройти через нуль, виконуються усі бажання?! Що тут, правда, а що вигадка сказати важко, але бажаючих це перевірити завжди багато.
Дунайське літо непомітно переходить в осінь. Навколишній ландшафт набув золотих і помаранчевих кольорів. Вранці і вечорами стає прохолодно.
У Вилковому повітря наповнюється ароматом дозріваючих фруктів і винограду. Місцеві мешканці намагаються все встигнути на городах, до приходу зимових холодів.
Життя в Придунав’ї поступово уповільнюється…. до наступної весни.
