Цього року 10 років виповнилось Музею футболу, який існує в однойменному сквері на проспекті Небесної сотні. Все почалось із любові до гри мільйонів окремих людей, їх відданості цьому виду спорту та завзятості. Позаду роки роботи, пошуків та збору експонатів, приміщення та навіть відновлення після жахливої пожежі. Попереду — подальший розвиток. Адже в Одесі футбол люблять всі, грають у нього усюди, а відтак вписують і свої сторінки в загальну історію. Про це розповіли нашим кореспондентам у стінах музею.
Ганяти м’яча люди навчились тисячі років тому. І одразу ж це зайняття полюбили. Однак перші команди, чемпіонат, а головне правила з’явились в Англії в другій половині 19 століття. Саме тоді ця жорстка і навіть подекуди жорстока гра набула рис сучасного футболу. Цікаво, що в Одесу вона прийшла вже зовсім скоро.
Михайло Ганєв, засновник Музею футболу
Он появился 25 лет после того, как в Англии он появился. То есть английские моряки его привезли в Одессу. Пока разгружали пароход, они себе начали играть, как говорят, в дыр-дыр. Но действительно одесситы ж народ ушлый. Они подглядели и тут же начали играть. Они сначала думали, что те что-то мутят, а потом оказалось ,что они играют в футбол
Этот уголок, как раз начинается отсюда история одесского футбола. И недавно представители Федерации футбола Украины привезли как раз вырезку из газеты 1887 году, где упоминается — по приезду англичан на чумной горе они увидели игру в футбол. И они были удивлены, что с таким мастерством в Одессе уже играют в футбол. Хотя в это время футбол существовал в Одессе всего лишь 9 лет
У житті Михайла Ганєва футбол з’явився в 6 років. У 15 через травми довелось відмовитись від спортивної кар’єрі, але не від гри як такої. До 2009 року відданий фанат мав 3 тисячі одиниць футбольної атрибутики, одну кімнату і бажання все це перетворити на музей. Його завзятість надихнула вже самих відомих і навіть легендарних футболістів приносити сюди власні речі. Сьогодні через 10 років тут зібрано майже 12 тисяч експонатів.
Михайло Ганєв, засновник Музею футболу
Сегодня на потолке 1342 футбольных шарфа. Мы с друзьями … весили месяц и 12 дней. Наши друзья, 8 человек, перебирали программки. Они перебирали их 2 недели. Наш клич, наверно, одесский как раз. Первый раз в гости мы всегда рады, а второй раз никого с пустыми руками не пускаем.
Не лише шарфи, а й футболки відомих футболістів, рукавички воротарів, автографи легенд, медалі переможців. Кожна річ має свою футбольну історію.
Валерий Семенович Поркуян — это легенда советского футбола. Он уроженец Кировограда, но в 19-летнем возрасте он уже сумел играть за сборную СССР. И в Англии он забил 4 гола, в возрасте 19 лет в 66 году. Тогда Елизавета вторая сделала светский бал. Красивая прекрасная женщина сделала светский бал и пригласила все команды-участников ЧМ. По очереди она с одним из игроков танцевала танец. Так вот именно Валерий Семенович Поркуян был представителем СССР ,который танцевал с Елизаветой ІІ
Михайло Ганєв, засновник Музею футболу
В Одессе продолжают играть в футбол. Детям это интересно. И очень много детских школ, которые занимаются футболом. Не только под брендом Черноморец. А другие различные школы. Сегодня школы есть Воронина, Беланова, Блохина. «Бешикташ» открыл поле, стадион возле сотой школы, «Бешикташ» проводит уже набор детей в свои школы. Заинтересованы в Одессе футболом, потому что южный регион, позволяет и климатически в Одессе заниматься футболом
Михайло Ганєв впевнений, що музей розвиватиметься і далі, тому що футбол — житиме в місті. Діти, аматори, ветерани — щороку проходять безліч турнірів. Хоча на професійному рівні Одеса зараз не на перших місцях, саме ця гра з м’ячем — найулюбленіша для підростаючого покоління. А відтак, вона має майбутнє. Сподіваємось, таке ж славетне, як і минуле.
