8-го травня в Одеській національній академії харчових технологій проходить традиційний, цього року вже дванадцятий фестиваль культури спорту та мистецтв. У програмі заходу — спортивні естафети та художні номери. Проте через те, що фестиваль проходить саме 8-го травня, коли в Україні відзначають День пам’яті та примирення, організатори подбали про ветеранів, викладачів та працівників, яким довелося пережити страшні часи війни.
Богдан Єгоров, ректор ОНАХТ
Це для нас велике свято і значення його для нас незмінне, тому що дуже великою ціною дістався мир в нашій країні, нашому населенню , нашим людям і ми пам’ятаємо про подвиг всіх, хто був на передовій, у тилу, ми намагаємося зміцнити нашу пам’ять по за всіма тими, хто загинув, у роки Другої світової війни, відстоюючи нашу незалежність та право на мирне життя.
Олена Кананихіна, проректор ОНАХТ
І сьогодні 8-го травня так співпало, день пам’яті по загиблим, то обов’язково ось така нотка, коли ми вже вшановуємо пам’ять студентів та викладачів, що загинули, що віддали своє життя для нашого майбутнього для нашої свободи, то це свято перетворюється на такий тематичний захід.
Зокрема студентська рада, за власною ініціативою, організувала благодійний ярмарок. Там студенти продавали власну продукцію та випічку, а на виручені кошти були куплені подарунки, які вручили ветеранам та дітям війни під час заходу.
Вікторія Лісник, молодіжний ректор ОНАХТ
Это нужно помнить, это нужно чтить и каждый год мы стараемся постоянно вот сделать мироприятия, сделать концерты, сделать подарки и сказать спасибо наим ветереанам, сказать спасибо просто за то, что они сделали для нас, за то, что они есть, за то, что у нас есть сейчас мирное небо над головой, есть свобода, есть право выбора, это все благодаря им.
Не легко довелося тим, хто бачив війну, і важко втриматися від сліз розповідає Мая Жданова, якій в травні виповниться 86 років. В академії жінка почала працювати в 60-х, каже це її альма-матер.
Мая Жданова
Я лично не воевала, но, как говорится, трудового фронта испытала, будучи в Саратове на Волге и видя, как горят нефтебазы, отголоски войны, землянки, окна в полосы, и кисеты шили воинаим.
Спогадами про війну також поділився Микола Болдусєв. 26 років чоловік відпрацював в академії холоду, що наразі також входить до ОНАХТ, на один рік більше пробув в армії. У минулому році йому виповнилося дев’яносто.
Микола Болдусєв
Воспоминанй много , на Днепере, когда мы эвакуировались , так нас чуть не уничтожили авиация немецкая, которая постоянно бомбила переправу, берег правый, берег левый, вот это мне на всю жизнь запомнилось, что бомбы ложились прямо у катера.
