Цього річ Україна відзначає 380-річницю від дня народження славетного політичного діяча –гетьмана Івана Мазепи. До цієї дати в бібліотеці імені Грушевського відбулась лекція «Опальний гетьман і його правда» історика, професора ОНУ ім. Мечникова Тараса Гончарука. Присутні дізналися про аспекти біографії українського політика козацької доби.
В рамках освітніх заходів, які постійно відбуваються в стінах бібліотеки ім. Грушевського, пройшла лекція доктора історичних наук, професора ОНУ ім. Мечникова Тараса Гонча рука до 380-річниці від дня народження другого за значенням гетьмана Украйни Івана Степановича Мазепи.
Тарас Гончарук, історик
людини непересічної, яку по- різному суперечливо оцінювали історики як з суто історичних міркувань, так міркувань політичних.
До речі, про її непересічні вже говорять і навіть в теперішній Росії. Визнають, що постать звичайно була надзвичайно потужна
Тарас Гончарук ознайомив присутніх з деякими сучасними розробками, а також в відомими історикам фактами, але маловідомі широкій аудиторії. Лектор намагався наштовхнути слухача на то, щоб кожен склав своє уявлення про цю непересічну особливість.
Наталя Михайленко, відвідувачка
він державник. З дитинства нас навчали, що він зрадних. Героєм його робити не буду, я не вивчала цю постать досконало, тому і прийшла послухати Тараса Григоровича. Я розумію, що треба вважати, що то була Російська імперія і ім. українська державність не потрібна була. Це вихована, освічена людина європейського рівня, про якого писав Байрон.
На лекції «Опальний гетьман і його правда» слухачі дізналися про аспекти біографії українського політика козацької доби. А також як гетьман Мазепа пов’язаний з Одещиною, чому РПЦ оголосила гетьманові анафему, чи існує автентичний портрет Івана Мазепи та багато іншого.
Тарас Гончарук, історик
звичайно історії кохання пов’язані з політикою. І досить різного кохання. І в самого Мазепи є. але в першу чергу це державний діяч, який вплинув на всі сфери тодішньої України і не лише на життя України
Бібліотека ім. Грушевського впроваджує нові сучасні форми праці. Це не лише місце, де зберігаються книжки, а й де відвідувачі отримують цікаву інформацію через електронні мережі, паперові носії, в тому числі і через лекції. Тобто через живе спілкування між лектором та аудиторією.
