Тісний закритий фургон, три яруси і три сотні овець, всі вони — вагітні. Місяць тому ніхто навіть не здогадувався, що звичайні тварини можуть викрити весь жах бюрократичної системи і паперової тяганини в України.
Господарка овечок везла їх на розплід до Туреччини, але покупець чомусь не з’явився. Отару привезли назад, у порт «Чорноморськ», проте працівників установи не хвилював цей особливий, живий вантаж. Адже, в Туреччині зараз вирує овеча віспа та ящур, тварини могли бути заражені. Живі істоти застрягли на території порту разом з господаркою: без документів та шансів на визволення.
За декілька тижнів паперової тяганини вівці скинули свої плоди та почали просто доживати у клітці. На них звернули увагу тільки тоді, коли стало чутно сморід. Завдяки ініціативи небайдужих працівників порту і зоозахистників, за долею овець, як за сумним серіалом стали стежити по всій Україні.
Спочатку тварин намагались просто дістати з «фури смерті»: побудувати вольєр та нагодувати. Але 25 жовтня Держпотребслужба все-таки зробила свій вердикт — усіх овець треба утилізувати, — іншими словами — вбити. За овечок вступились прямо посеред траси Одеса-Чорноморськ: активісти спочатку перекрили дорогу, а потім разом з тваринами поїхали аж у Вінницьку область, де багатостраждальних пасажирів автівки і повинні були утилізувати.
До боротьби за життя приєднались десятки людей, фуру з тваринами супроводжував кортеж із поліції та небайдужих українців. 27 жовтня у місті Тульчині вигружали і мертвих, і живих. Трансляцію визволення із пастки подивилось більше ніж пів мільйона українців. Нажаль, 54 овечки — пішли з життя страшною смертю, без води, їжі, серед інших таких самих товаришів по нещастю. А те що дістали після майже трьох тижнів очікування було схоже не те що на овець, по зовнішньому вигляду — це взагалі було важко назвати живою істотою.
Зараз нещасні тваринки знаходяться у Вінницькій області — ними займається бригада незалежних ветлікарів, утилізацію поки що відклали, на місці цілодобово чергують активісти. Поліція почала два кримінальних провадження: порушення ветеринарних правил та жорстоке поводження з тваринами.
Неможливо сказати чи має ця історія «хеппі-енд», це недоречно, але… висновки Україна зробила. Для працівників таможні ці ЖИВІ істоти — просто товар, для людей по всій країні — приклад того, до чого може призвести «бюрократія». Адже на місці овець ми можемо уявити не тільки інших тварин, а й навіть людей, котрі страждають через дії чиновників та жахливий бюрократизм.
