Позитивні і негативні політичні моменти з року в рік трапляються в житті будь-якої країни світу. І кожен раз, підбиваючи підсумки змін в країні, можна будувати майбутні перспективи, виконувати роботу над помилками і покращувати ситуацію. Отже, найбільш важливі політичні події, якими Україна завершує 2017 рік.
Летальна зброя: ситуація на Донбасі
Одне з найбільш гучних рішень по Україні було зроблено в самому кінці 2017. 21 грудня Адміністрація Дональда Трампа вперше санкціонувала комерційні поставки летального зброї в Україну. Держдеп видав ліцензію на поставки снайперських гвинтівок і амуніції на суму в 41 мільярд доларів. Президент Петро Порошенко прокоментував подію разом з черговим посиленням санкцій проти Росії: Американська зброя в руках українських воїнів — не для наступу, а для рішучої відсічі агресору, захисту українських воїнів і мирного населення, а також ефективної самооборони відповідно до статті 51 Статуту ООН. Це також трансатлантичне щеплення від російського вірусу агресії. Україна переможе, — підкреслив Порошенко.
Відзначимо, що всього в зоні збройного конфлікту на Донбасі за 2017 рік загинули 85 мирних жителів, 384 були поранені. Такі дані навів Олександр Хуг, перший заступник голови моніторингової місії ОБСЄ на сході України. За його словами, за цей рік спостерігачі зафіксували на Донбасі 16 тисяч випадків порушення режиму припинення вогню — це майже вдвічі більше торішніх показників. Сторони конфлікту, як заявив Хуг, не тільки не виконали умови Мінських угод, але і «перестали це усвідомлювати». «Чим довше буде тривати конфлікт, тим складніше його буде зупинити», — додав заступник голови моніторингової місії ОБСЄ. Всього за три роки війни на Донбасі загинули понад 10 тисяч осіб, в їх числі три тисячі мирних жителів.
Польща і Угорщина: добросусідські відносини для України
Минулий рік видався для української зовнішньої політики неоднозначним. Якщо говорити про наших найближчих сусідів, то 2018 рік дипломатам доведеться починати з налагодження відносин з Польщею і Угорщиною. Розбіжності поглядів в питаннях спільних сторінок історії або закону про освіту можуть обійтися Україні в більшу ціну. Під загрозою опиниться співробітництво в транспортній та енергетичній сфері, а також ослабне транскордонне співробітництво. Неконкурентна на тлі європейських товарів країна втратить найбільш вигідних сусідів.
Освіта по-новому: реакція на мову навчання в Україні
Позиція Угорців на даний момент більш категорична. Зокрема, Петер Сійяртро, глава МЗС Угорщини зазначив що ще на початку вересня Угорщина виступала за євроінтеграцію України, але після початку реформи освіти, отримала «удар в спину». Угорщина вважає що мовна стаття згідно з якою навчання перейде виключно на українську, порушить права 150 тисяч угорців в Україні. За словами Сійяртро, угорське право вето у вирішенні важливих для України питань обійти буде складно.
Заяви від Сійяртро продовжували лунати навіть не дивлячись на те, що в лютому 7-й статті про мову навчання, знаменита Венеціанська комісія не поставила вимогу про скасування, але запропонувала в повній мірі забезпечити можливість викладання на всіх мовах ЄС, звільнити від нових вимог приватні школи і не урізати освіту мовами нацменшин, тим самим пішовши на зустріч Угорщині.
Історична пам’ять: майбутнє України і Польщі
Скандал з Польщею Україні, на щастя, вдалося приглушити. Після харківської зустрічі президента Петра Порошенка з його польським колегою Анджеєм Дудою у загострених донезмоги відносинах двох країн зависла пауза. Візит Дуди до останнього залишався під питанням через напруженість на тлі «війни пам’ятників», закону про бандерізм в польському сеймі, націоналістичних маршів у Варшаві і «чорного списку» невиїзних українців, які, на думку, поляків ображають їх національні почуття. Серед них — голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, який не хотів узаконити пам’ятники польським воїнам в Україні і противився продовженню ексгумації їх останків, мотивуючи це тим, що поляки зносять у себе пам’ятники воїнам ОУН-УПА. На зустрічі Порошенко і Дуда домовилися про введення списку персон нон-грата і створення комісії з історичних питань, таким наприклад, як «Волинська різанина», під час якої загинуло понад 40 тисяч поляків. Додатковим стимулом для України є і той факт, що Польща з січня 2018 починає головування в Раді безпеки ООН і саме її підтримка є вкрай необхідною, особливо в підготовці голосування по миротворцям на Донбасі, яке сподіваються провести в 2018 році.
Асоціація, безвіз і НАТО: що далі чекати від ситуації в Україні
Не без перемог зустрічають українські політики Новий 2018 рік. До них можна віднести і Набрання чинності Угоди про асоціацію і лібералізацію візового режиму з ЄС. Було виконано список умов, які зробили це можливим. Дана Угода, як показують події останніх місяців, може бути гарантією, що керівництву країни не вдасться відмовитися від реалізації реформ.
Оголосила Україна і про своє бажання вступити в НАТО, вже офіційно. 8 червня 2017 року Верховна рада України прийняла поправки до законів «Про основи внутрішньої і зовнішньої політики України» та «Про основи національної безпеки України», визначивши вступ в НАТО як стратегічну зовнішньополітичну мету. Залишається невирішеними безліч питань — це і перехід до натовської системи управління військами, і підтримка самих українців, і темп реформ в нашій країні. Ще в 2016 році Україна взяла на себе серйозні зобов’язання в частині реформування сектора оборони і безпеки України, щоб вже до 2020-го року забезпечити повну сумісність своїх збройних сил з силами країн-членів НАТО.
А що з приводу прогнозів, то тут політичні експерти сходяться в думках — 2018 рік стане роком перед виборами і цей фактор буде домінуючим в українській політиці — будуть формуватися нові коаліції і навіть вже зараз починають вимальовуватися основні кандидати в президенти. У будь-якому випадку, самі українці завжди сподіваються на краще, як в справах політики, так і взагалі в житті. Адже Новий Рік — це не просто свято, це своєрідний рубіж, привід почати все з початку і змінити все що від вас залежить.
