Пам’яті святих у Церкві приділяється особлива увага, адже через цих людей здійснюється наш зв’язок з досвідом попередніх християнських поколінь — і саме з позитивним досвідом угодного Богу життя. Один з найяскравіших прикладів церковного благочестя — святий Сергій Радонезький, день смерті якого богослужбово згадується 8 жовтня.
Сергій Радонезький — ім’я, відоме багатьом людям. Ця людина — історична особа, наш предок, що вплинув на багатьох своїх сучасників. В першу чергу, як монах. Чернеча традиція в християнстві — дуже цікаве явище. Ключем до її розуміння є прагнення людини досягти євангельської досконалості, виконати закон Христов, який стоїть вище Десяти заповіданих Мойсеєві і всьому Ізраїлю імперативів. У євангельських заповідей немає межі досконалості, оскільки вони пропонують людині як ідеал самого Бога.
І одним з таких шукачів небесного ідеалу був преподобний Сергій, який своїм прикладом надихнув багатьох християн.
Людей привертав і досвід духовного життя, і індивідуальні якості Радонезького святого. Він був і є що називається особистістю величезного масштабу, а вплив його на культуру християнства відчувається і до цього дня.
Храм при університеті — не нова традиція. Студенти, ритм життя яких дуже активний, не завжди мають можливість виділити час для відвідування богослужіння, церковне молитовне спорудження поруч з місцем навчання створює сприятливі умови для спілкування з Богом. Саме таким місцем і є храм прп. Сергія Радонезького при Аграрному університеті м.Одеси.
Колись в цих стінах була розташована Одеська духовна семінарія. Але радянська влада, що витісняла все духовне, не обійшла стороною і семінарію, на місці якої відкрили інший навчальний заклад. Храм був відновлений вже в наші дні чималими трудами.
Храм в аграрному університеті — елемент історії нашого міста, частина нашого минулого. Але навіть історію Одеси своєю масштабністю перевершує історія життя людини, на честь якої храм освячений — і своєї давністю, і своєю духовною значимістю.
