20-го березня, у другу неділю Великого посту, Високопреосвященніший Агафангел, митрополит Одеський і Ізмаїльський очолив Божественну літургію у Свято-Успенському Одеському чоловічому монастирі у співслужінні братії обителі.
23-го березня Високопреосвященніший Агафангел, митрополит Одеський і Ізмаїльський прибув на поля сільськогосподарського підприємства Одеського регіону для того, щоб благословити трудівників на початок посівних робіт.
З благословення митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела, 19-го березня, у першу заупокійну суботу Великого посту, архієпископ Южненський Діодор у Свято-Успенському кафедральному соборі Одеси звершив панахиду за загиблими захисниками нашої Батьківщини та безневинно вбитими мирними жителями.
21-го березня, у день пам’яті ікони Божої Матері «Знамення» Курська-Корінна в одеському храмі, освяченому на честь цього образу Пресвятої Богородиці, звершили літургію Передосвячених Дарів.
День пам’яті ікони «Знамення» Курська-Корінна святкується 4 рази на рік. 2-го1 березня Церква згадує подію, коли оригінал ікони чудовим чином залишився неушкодженим після того, як зловмисники намагалися його висадити в повітря. Історія розповідає, що вночі 21-го березня тисяча вісімсот дев’яносто восьмого року у Знаменському соборі, де зберігався першообраз, прогримів оглушливий вибух.
Ченці, що прибули на місце на чолі з архімандритом і єпископом, виявили страшні руйнування: увесь великий внутрішній простір собору був покритий різнорідними уламками, валялася штукатурка, шматки дерева та ліпних прикрас. Тяжкі двері були розбиті, погнувся масивний свічник на 150 свічок, була зруйнована сінь над іконою Божої Матері «Знамення». Усі стекла в соборі були розбиті. Але сама ікона не постраждала.
Тоді ж на світанку біля собору зібралися тисячі городян, які дізналися про те, що сталося, і взяли участь у подячному молебні за чудове спасіння святині. Ось і сьогодні, у лихоліття, ми просимо Божу Матір у Її образі «Знамення» Курська-Корінна захистити нашу землю та країну від руйнувань, як захистила Вона свій образ понад 100 років тому від нападу зловмисників.
У храмі на честь ікони Божої Матері «Знамення» Курська-Корінна після літургії відслужили молебень про мир перед образом Богородиці, молебень очолив настоятель храму протоієрей Володимир Колесник.
В Одеській єпархії Української Православної Церкви продовжує активно працювати соціальний проект #ДоброОб’єднує. У різних благочиннях Одеської єпархії клірики та миряни допомагають потребуючим пережити важкі часи.
Так, у рамках проекту #ДоброОб’єднує, з благословення Високопреосвященнішого митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела, духовенство Біляївського благочиння регулярно надає допомогу продуктами харчування малозабезпеченим нашим співгромадянам, які внаслідок війни, що триває, опинилися за межею бідності.
Священнослужителі міста Біляївки також спільно з прихожанами готують та доставляють гаряче харчування для військовослужбовців, підтримуючи таким чином захисників нашої багатостраждальної України.
З благословення митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела, у нашій єпархії на території Свято-Пантелеімонівського чоловічого монастиря в Одесі буде організовано тимчасове проживання для біженців, які прибувають до Одеси для подальшого прямування у західні регіони України та за кордон.
У рамках проекту #ДоброОб’єднує, Одеська єпархія Української Православної Церкви спільно з благодійним фондом «Покров та милосердя» допомагають Червоному Хресту надавати допомогу біженцям у момент евакуації з Одеси, надаючи приміщення та трапезу на Андріївському подвір’ї єпархії в Одесі.
Одеська єпархія і команда #ДоброОб’єднує починають нову місію підготовки волонтерів з надання першої медичної допомоги у зв’язку з ситуацією, що склалася в нашій країні. Керівник проекту та клірик Одеської єпархії диякон Володимир Скнарь розповідає про те, як стати медичним волонтером єпархії.
Апостол Павло в посланні до коринфян каже: сила Божа у немочі звершується. Які би не були ми слабкі, безсилі, як тільки ми віддаємося у руку Божу, Його сила через нас може звершитися. І на цьому шляху починається боротьба з гріхом, але не взагалі з гріхом, а конкретна, особисто нам необхідна боротьба.
Коли ми будемо намагатися жити за цим глибинним законом нашого власного внутрішнього життя, що збігається з волею Божою, ми виявимо, що на нашому шляху стоять перешкоди, і для нас ясно, чітко постане питання: або я повинен відмовитися від того, щоб бути самим собою, або я повинен подолати цю перешкоду.
Не тому, що так написано в Євангелії, не тому, що я боюся Бога і Його суду, а тільки тому, що це – закон життя і що піддатися, не боротися – це погодитися на смерть. Тоді стає зрозуміло, чому Христос в Євангелії називає диявола вбивцею від початку: так, він намагається вбити життя в нас.
Тоді ми можемо боротися з гріхом з розумом, наполегливо, тоді ми відчуваємо, що боротися з гріхом — це не тільки виконати обов’язок – це необхідність самого життя.
