За часів найближчих від проповіді святих апостолів, коли перші християни змушені були здійснювати богослужіння в катакомбах під землею, коли їх з усією люттю вбивали, — в Римській імперії християнство утвердилося мученицьою кров’ю, що стала згодом «насінням Християнства», як називали подвиг мучеників святі отці. Це насіння після лютих гонінь дало свій плід і проросло після ІV століття в розквіт християнської релігії. Так, з ІV століття з’являються базиліки — розкішні споруди, що складаються зазвичай з оточеного портиками на колонах двору, по один бік якого перебували входи в головний зал церкви. У центрі двору був фонтан для обмивання. Однією з найголовніших рис давньохристианских базилік IV століття є панування внутрішнього простору над зовнішнім оформленням мас.
Сьогодні в нашій єпархії, в Арцизі, православні християни відновлюють архітектурні традиції стародавнього християнства: численний народ Божий на чолі з настоятелем храму і будівельником духовно-культурного центру протоієреєм Геннадієм Мартиновим, з благословення митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела, будують духовно-культурний центр Арциза. 14 липня митрополит Агафангел звершив тут закладку храму на честь ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість».
За праці по будівництву духовного центру Владика митрополит вручив протоієрею Геннадію Мартинову грамоту Предстоятеля Української Православної Церкви та подякував отцю Геннадію і всім благодійникам за старанні труди.
Можливо, зараз на території нашої Батьківщини прийшов час звернутися до базиліки, цієї найдавнішої форми християнського храму. Повернення до релігії в цілому відбулося, разом з цим відбулося і відновлення церковного будівництва в традиційному стилі хрестово-купольної архітектури, — так чому б не звернутися тепер до найбільш функціональної архітектурної форми, яка безпосередньо призначена для задач місіонерства?
