18, 19 та 26 листопада в Одеському театрі опери та балету пройдуть прем’єрні покази опери Джузеппе Верді «Набукко». Цього року виповнюється 175 років від першої постановки опери в театрі Ла Скала. А через п’ять років після цього італійська трупа поставила цей спектакль в Одеському театрі опери та балету — і з того часу в нашому місті «Набукко». І це не єдина причина, чому майбутні покази є такими знаковими.
Надія Бабич, гендиректор Одеського театру опери і балету
Ну, во-первых, на моей памяти, а собственно, наверное, на памяти театра, старожилов театра, не было такой постановки совместной со Львовской оперой. Вот, собственно, єднання України через лучший дипломатический способ — это искусство и культура. Вот как раз юг и запад на своем примере показывают, как нужно сотрудничать, как нужно жить, как нужно делать совместный продукт и на деле, а не на словах, об’єднувати Україну.
Як зазначив генеральний директор Львівської опери і водночас режисер постановник спектаклю, опера покаже рівень розвитку Одеської національної опери, оскільки «Набукко» — це випробовування на зрілість та професійність театру.
Василь Вовкун, режисер-постановник опери
Дивним чином складалося так в історії. що «Набукко» в якісь спокійні, прекрасні часи, вона не мала успіху, і завжди виникала в моменти якоїсь історичної, соціальної напруженості, в час якихось революцій. І вона була застереженням людства — задуматись над тим, що таке любов, що таке покаяння і так далі. Тобто «Набукко» в Одеській опері виникає теж, як застереження; по режисерській концепції, це застереження перед якоюсь світовою трагедією.
Опера закликає людей, що володіють владою, повернутись в лоно людяності, моралі та любові. Як зазначає постановник, в Одесі «Набукко» не є створенням мертвого класичного матеріалу, вона є сучасною, актуальною та зрозумілою глядачу по всій Україні.
Надія Бабич, гендиректор Одеського театру опери і балету
И в наших планах повезти этот спектакль, совместный продукт, во Львов, и не думаю, что мы ограничимся только Львовом, да, Василь Володимирович? Я думаю, что мы должны прежде всего работать на Украину, потому что гастрольные поездки заграницу — это очень хорошо; а вот как-то существуют барьеры между нашими театрами. Нас было шесть национальных театров, сегодня их пять по Украине. И нам нужно объединяться и заявлять о себе, как о современных, достойных уважения театрах.
Опера сповнена складними партіями та психологічним напруженням, і саме це і робить працю над нею настільки цікавою для солістів Оперного театру.
Наталя Павленко, солістка Оперного театру
Очень-очень счастливы, что шедевр оперного искусства, опера Верди «Набукко» будет теперь идти в Одесской опере. Это поистине великая опера, очень яркая, очень сильная по музыкальному материалу, по психологическому материалу. И мы с большим интересом ею сейчас занимаемся, работаем с Василием Владимировичем Вовкуном. Получаем огромное удовольствие от работы и от репетиционного процесса.
Віктор Шевченко, соліст Оперного театру
За восемь лет моей работы в театре, можно сказать, что в первый раз мне досталась такая ведущая басовая партия. Потому что это считается одна из самых сложных партий вообще в басовом репертуаре. Поскольку это одна из первых опер Верди, которая написана еще на принципах бельканто, но уже насыщена вердиевским драматизмом.
Так сьогодні робиться все, аби Одеський театр був передвісником майбутніх подій і давав глядачу можливість аналізувати те, що наразі відбувається в світі. І яскравим прикладом вирішення такого завдання і є опера «Набукко». Далі в планах — створення Асоціації оперних театрів та реалізація спільних проектів; все, аби розвивати українське театральне мистецтво.
