На території Одеської області сьогодні поховані 111 українців, які віддали своє життя в боях на сході країни. У пам’ять про них та всіх, хто був учасником АТО, а потім ООС 14 жовтня з нагоди Дня захисника України відбулись урочисті заходи. Представники влади, військові, духовенство та громадськість зібрались біля каменю на місці спорудження майбутнього меморіалу воїнам Одеси і області, які загинули в зоні проведення АТО та ООС. Пам’ять загиблих вшанували хвилиною мовчання. Після чого представники різних конфесій міста провели спільний молебень за захисників України. Далі відбулась церемонія покладання квітів. В ході урочистостей ліцеїсти Військово-морського ліцею склали Урочисту клятву на вірність країні. Новопризначений голова Одеської облдержадміністрації Максим Куций зізнався, що для нього дуже хвилююче вперше в житті очолювати такий святковий захід.
Максим Куций, голова Одеської облдержадміністрації
Я хочу сказать ,что я восхищен и воодушевлен теми ребятами, которые принимали сегодня присягу. Они большие молодцы. Я в свое время тоже когда-то принимало присягу. Всем защитникам Украины, неважно это военные, волонтеры, просто наши граждане, которым болит ,и которые переживают, перед ними большой поклон и только поздравления и пожелания.
На заході були присутні і учасники бойових дій на сході. Олександр Ярошенко, позивний Янгол, пішов в АТО добровольцем, та прослужив там 2014-15 рік. Каже, пропри всі складнощі війни найважчим було фізичне навантаження.
Олександр Ярошенко, боєць добровольчого батальону «ОУН«
Бо на тобі бронік, який важить 18 кг. А на ньому ще БК, тобто гранати, 8 автоматних магазинів по 45 патронів. Звичайно, іноді доводилось навіть спати ,тобто по 24 години все це не знімати. Вже йдеш по тому ж селу чи в бік позицій, ти вже не ховаєшся, тому що пофіг уб’ють — не уб’ють. Ти настільки фізично виснажений, що в тебе просто немає сил ховатися.
Ще однією великою проблемою, на думку бійця, є адаптація військових після служби — повернення до мирного життя.
Олександр Ярошенко, боєць добровольчого батальону «ОУН«
Це був просто різкий контраст, просто різкий контраст того, що люди живуть тут , святкують, їздять на дорогих машинах. І взагалі про війну не говорять. І коли я повернувся, в мене склалось враження, що війна для них десь там на телевізійній картинці, в якійсь Україні, не в цій країні, а десь далеко-далеко. Коли ми казали, що ми йдемо на війну, щоб тут був мир, щоб ви тут жили добре, то потім хлопці почали сумно жартували, що мабуть ми перестаралися.
Олександр Ярошенко впевнений: попри мирне життя в більшості міст чи сіл, важливо пам’ятати — на сході країни йде війна. І виграти її можні тільки спільними зусиллями.
