БайбАк (укр. баба́к, або степовий сурок).
Важко повірити, що цей симпатичний товстун, на зріст до 70 см і вагою близько 9 кілограм, родич. … добре нам відомої білки?! Правда бабАки або степові бабаки, так називають цих звіряток, по гілках, на щастя, не лазять, а живуть на землі.
Колись ці звірятка мешкали по всій степовій зоні Євразії, проте із-за тотального використання цілинних степів вони майже повністю зникли.
У 1987 році, членами Українського товариства мисливців і рибалок, тут, в Любашовскому районі Одеської області, було випущено 70 звіряток. Територію підібрали з багатою степовою рослинністю і забезпечили звіряткам охорону.
А Експеримент вдався! Байбаки освоїлися і… стали розмножуватися!
Живуть звірятка колоніями. У своїх норах вони проводять велику частину життя. Там вони сплять, ховаються від ворогів і негоди, виводять потомство і зимують (з жовтня по березень).
Живляться в основному рослинним кормом. У день можуть з’їсти більше кілограма їжі. Втім, в обжерливості їх не звинуватиш, адже голодувати їм, під час зимівлі, припаде цілих півроку!
Вони часто стоять, забавними стовпчиками, з важливим видом оглядаючи околиці. Говорять, що саме байбак, який стоїть, став прообразом культових споруд у древніх степових кочівників (скіфів і половців).
Осінь в Дністровській Амазонії
Озеро Біле і його околиці — одне з найкрасивіших місць в дельті Дністра. Це місце називають «Дністровською Амазонією», і тут проходить один з найпопулярніших і мальовничіших туристичних маршрутів.
Існує багато версій, чому це озеро називають Білим. По одній з них- тому, що тут живе багато лебедів, по іншій – тому, що влітку тут цвіте багато білих кувшинок Правда, зараз осінь, і водяні лілії вже відквітнули.
Довжина озера трохи більше 1600 метрів, ширина близько 800, а глибина не перевищує півтора метра. Проте раніше озеро було і більше і глибше, але поступово заросло очеретом і замулилося.
Уздовж озера Білого до річки Турунчук проходить мальовнича протока Амазонка, завдовжки близько 2 км. З двох сторін протоки росте плавневий ліс, який іноді навесні під час паводків заливається водою.
Навесні і влітку цей ліс наповнений співом птахів, але зараз в жовтні тут тихо, але навколишній ландшафт вражає своєю пишністю, яка нікого не може залишити байдужим!
Що беруть з собою назгадку про «Дністровську амазоніт ті, хто хоч раз тут побував? Звичайно ж, масу вражень, багато фотографій і велике бажання повернутися сюди знову!
16 жовтня 2019 р.
