Британська Рада відкрила виставковий сезон 2019 презентацією робіт учасників щорічної програми резиденцій Британської Ради в Україні для художників та кураторів. Дев’ять художників та одна кураторка брали участь у мистецьких резиденціях в Україні та Великій Британії у 2018-у році. Результати своїх візуальних досліджень вони демонструють у Музеї сучасного мистецтва Одеси до 31 березня. Назва виставки “Вразливий стан” апелює до політичного, емоційного й соціального контексту, який відображають молоді художники.
Третій рік поспіль завдяки плідній співпраці мистецьких інституцій у Великій Британії та Україні створюється калейдоскоп активних взаємовпливів, обмінів і співпраці між культурними середовищами двох країн. За цей час було проведено 30 резиденцій (27 для художників і 3 для кураторів) у Ліверпулі, Києві, Харкові, Львові, Одесі, Музичах, Ужгороді та на пів острові Бірючий в Азовському морі. Програма має на меті поєднати художників з обох країн та підтримувати їхній розвиток у міжнародному середовищі. Також програма надає художникам час на дослідження, рефлексію й вивчення мистецьких традицій Великої Британії та України.
Саймон Вільямс, директор Британської Ради в Україні
ми дуже раді, як художники спілкуються один з одним, що вони дізналися про своїх колег. Ця виставка підтримується Ліверпульською бієнале. Цікаво, що принесе спілкування художників з різних країн. Назва виставки- «Вразливий стан» — добре описує положення справ двох країн. Тому дуже цікаво, як в роботах художників представлено стан вразливості, непевності, тривожного очікування змін
Цього року фінальна виставка проекту відбулась у Одесі, і це не випадково. Одеса є містом-побратимом Ліверпуля, де проводиться одна з найбільших та найвпливовіших виставок сучасного мистецтва Сполученого Королівства — Ліверпульська Бієнале. Саме під кураторством команди Бієнале проходили резиденції для українських учасників проекту у Ліверпулі. Одже майже 2 місяці українські художники жили та працювали в Ліверпулі, а англійскі митці в різних українських містах.
Семен Кантор, директор музею сучасного мистецтва Одеси
я не знаю, как англичанам, но думаю как и нам-одесситам, очень интересно помаотренть на себя со стороны. А это произведения созданные английскими авторами во время жизни здесь. Вот видео создано Сюзанной Старк, которая жила в Одессе и работала и в нашем музее. Есть работы
Английских авторов, которые работали в Харькове, Львове,Киеве. Это их взгляд на эти города и жизнь в Украине вообще
Виставка, яка має назву «Вразливий стан», апелює до політичного, емоційного й соціального контексту, який відображають роботи дев’ятьох митців із України та Великої Британії. На виставці представлено широкий спектр виражальних засобів, обраних художниками у своїх роботах: відео інсталяції, звукові композиції, графічні твори, тексти, об’єкти, фотографії. Так, київська художниця Ганна Кахіані використовувала для своїх мистецьких рефлексій власне тіло.
Ганна Кахіані, художник (Україна)
Все работи, представленные здесь выполнены на резиденции. Одна из работ –телесная практика. Как метафора моих рассуждений по поводу уязвимости человека, как биологической единицы. Я рассматриваю и эмоционально-плихологическую сторону.это татуировка на спине и процесс ее заживления. Вторая работакасается адаптации языковой. Она представлена виде скринов гугл-переводчика. Как он некоррекно работает
Художник з Неаполю Ріккардо Матлакас , перебуваючи на резиденції в Харкові восені минулого року, представив своє відношення до теми війни та миру. Він одягнув танк, що стоїть на одній з площ міста, в рожеву піжаму. Для фінальної виставки в Одесі художник зробив макет цього танку, який зараз встановлено у дворику музею сучасного мистецтва.
Ріккардо Матлакас, художник (Неаполь)
: По-перше я подумав, що ми будемо робити, коли нам не будуть потрібні танки в світі. І це приклад, що можна з ними робити. По-друге, це мої думки як українця, який живе в країні, де зараз військовий конфлікт. Я хочу представити собі, як танки засинають. Одягають піжаму і йдуть до ліжка. Не тільки мій танк а й всі танки.
Глобальна крос-культурна комунікація, що створюється завдяки мистецьким резиденціям, – важлива складова міжнародного діалогу. На думку організаторів, співпраця між такими різними країнами як Великобританія і Україна стає підґрунтям для цікавих рефлексій та новацій в культурі взагалі й в сучасному візуальному мистецтві зокрема.
