Об’єднати зусилля вчених різних галузей, аби механізм формування продовольчої безпеки нашої країни став більш ефективним. Така мета круглого столу «Продовольча безпека: економіка, технологія, бізнес», який 22 червня організувала Одеська національна академія харчових технологій. Ректор навчального закладу підкреслив: сьогодні в цій галузі наша країна має певні проблеми.
Богдан Єгоров, ректор ОНАХТ
Для того, чтобы человек нормально развивался, он должен получать в сутки 70 г белка. Белки — это аминокислоты, не буду объяснять, всем понятно, что это очень важно. Причем 70% этого белка должно быть представлено белками животного, рыбного происхождения. Тогда человек полноценно развивается, упреждает ряд различных заболеваний и так далее. Это 49 г белка — норма потребления. В среднем в мире сегодня 18 г на человека в сутки. В Украине этот показатель уже возрос до 27 г. Сегодня он снова опустился на 21 г.
Причина — зниження купівельної спроможності громадян, але це лише один з факторів низького рівня продовольчої безпеки в Україні. На заході, в якому взяли участь науковці, аспіранти, студенти і просто зацікавлені особи, говорили і про формування ринку землі, і про аналіз виробничих запасів харчових підприємств, і про роль держави в забезпеченні продовольчої безпеки. Одеська національна академія харчових технологій сьогодні дуже плідно працює в цьому напрямку.
Богдан Єгоров, ректор ОНАХТ
Вот вышла такая книга «Основні поняття продовольчої безпеки країни». Это монография, в которой проанализирован генезис развития этого понятия, продовольственной безопасности, различные примеры на различных исторических этапах. Ну, и, естественно, сделаны предложения, как улучшить формирование продовольственной безопасности на том уровне, который бы для нас сегодня всех устраивал.
Інна Іртищева, доктор економічних наук, викладач ОНАХТ
Маючи таку прибережну зону — це Чорне море, вихід до Азовського моря — чому б не розглядати морське фермерство одним з напрямків розвитку і забезпечення продовольчої безпеки? Оскільки марикультура — це розведення та товарне вирощування морських водоростей, безхребетних, риб. Тому що біологічні меліорації, зміна параметрів середовища сприятливо впливає на розвиток даної галузі і культивованих організмів.
Важливо те, що такі заходи викликають інтерес і у молоді, яка представляє тут свої наукові напрацювання.
Олена Іщенко, студентка ОНАХТ
Да, я здесь выступаю. У меня тема «Влияние и использование генномодифицированных продуктов. Это довольно-таки увлекательная и интересная тема, так как соли и различного рода масла — это все очень важно в наше время. И очень решающе. И если углубиться в эту тему, можно понять, насколько это важно.
Олександр Салюк-Кравченко, асистент кафедри економ. теорії ОНАХТ
На даний момент на цю тему держава не так звертає увагу, як потрібно. У нас немає стратегії, яка мала бути по продовольчій безпеці. А це одна з головних тем нашого сьогодення. У нас є Міністерство аграрної політики, воно повинне більше контактувати з нашими науковцями. Так само як і в Одесі, так і в Києві, і по всій Україні. І розробляти свої плани. І все це повинно вилитись в стратегію якусь спільну.
Науковими дослідженнями фахівців, енергією молоді та уважністю до власного народу — тільки так можна підняти рівень продовольчої безпеки в Україні, вважають в Одеській національній академії харчових технологій. І продовжують роботу в цьому напрямку.
