Жодні нагороди чи звання, якими би значними вони не були, ніколи не зрівняються з пам’яттю в серцях людей, з подякою за працю, що лунає від тисяч тих, для кого колись працював. Саме такого результату, окрім численних інших, у своєму житті вдалося досягти Світлані Савеліївні Гладкій. Вчитель історії, незмінний директор 31 школи. Вона саме з тих вчителів, яких випускники раді бачити через десятки років, яким дякують за те, що допомогла реалізуватись  у житті. З нечисленної когорти. 15 червня Світлані Савеліївні виповнюється 80 років. Про цей день пам’ятають сотні і сотні її учнів та колег. Мабуть, один з них звернувся до нашої редакції. І запропонував розповісти історію цієї унікальної жінки.

 

Эта ее присказка была «молода та хитра», э то все.

— Извинение попросить, это очень тяжело человеку. А она могла

Вчителі 31 школи згадують про людину, яка все життя присвятила цьому учбовому закладу. Світлана Савеліївна Гладкая працювала тут з 1969 по 2009, майже 30 років з них — на посаді директора.

Сама вона каже — я задоволена тим, як прожила життя. Гідно. А що буде вчителем, не сумнівалась ніколи. Вона зі вчительської родини. Три її інші сестри також були директорками. Катя — у Вінниці. Віра — в Києві. А Тала — у Вологді.

Світлана Савеліївна, ювілярка

И когда мы летом встречались у мамочки, мы обменивались всем. И годовыми планами, и выпускными сценариями, и даже выступления друг друга ,кто где красиво выступил. И когда мне приходилось где-то выступать ,все говорили — ну откуда ты это все берешь? Где это ты услышала? Где это ты все узнала? Это потому что мы жили в дружной учительской семье

Хоча початок кар’єри був складним, згадує ювілярка: розподіл до Сибіру, куди вона все ж таки не попала, а потім працевлаштування останньої миті.

Світлана Савеліївна, ювілярка

Уже завтра 1 сентября, а я еще нигде. Пришла в 132 школу. Единственная школа, где еще нужен был старший пионер-вожатый. Меня спрашивает Ефросинья Георгиевна, покойная директор: «Вы сможете провести завтра линейку, посвященную 1 сентября»/ Я сама удивляюсь, как Бог мне давал эти слова, эти мысли. Я же первый раз видела этих людей. Я вчера только с директором познакомилась. Я никого не знала

У 132 школі Світлана Савеліївна пропрацювала рік, потім два у 18, а далі була головна — 31. Директором там вона стала практично одразу. З тих пір цей учбовий заклад став показовим. Чудові результати учнів, шкільна форма, спеціальна, льотна, яку виготовив аеропорт для підшефної школи, високопрофесійний склад педагогів. І дисципліна. Це була одна з головних вимог директора Гладкої. Вимога не тільки до інших, але і до самої себе.

Світлана Савеліївна, ювілярка

Вы понимаете, было очень много детей. В классах было по 40-42.  Со всех воинских частей вокруг Одессы приводили в нашу школу детей. Можете себе представить, около 2 тысяч детей и по коридорам идут. Тихо, спокойно. Не кричат, не свистят, не ругаются. Так было

Я більшу частину часу проводила у школі, зізнається Світлана Савеліївна. Перша приходила, остання йшла до дому. І на роботу, і з — її проводжав і зустрічав чоловік, Валерій Прокофійович. Разом вони вже 58 років.

Валерій Прокофійович, чоловік

Мягкий характер. Не возражал. Она говорила, я соглашался. Все же ученики ,которые приходили к нам, все помнят ,как ты меня эксплуатировала. А сейчас встречают, благодарят. Говорят ,спасибо, что вы были такой, какой были

Така як була, вона зіграла значну роль у житті багатьох учнів та вчителів 31 школи. Оксана Гончак — і те, і друге. У цих стінах вона провела 10 років навчання, тут знайшла роботу після училища, в 90-і, тут працює і понині.

Вимогливість Світлани Савеліївни тут пам’ятають по сьогодні. Відповідати її критеріям, кажуть, було не просто. Але натомість  отримували справжню підтримку. Квартири випускникам, допомога при вступі у ВИШі, коли хтось близький захворіє — Світлана Савеліївна допомагала всім, кому могла, і чим могла.

ТИТР: Оксана Гончак, вчитель української мови школи № 31

Она уже пол8 утра шла, наверно ,по делам в РАЙОНО, я так думаю. Встретив меня, говоит: «Дитинко, чого ж ти плачеш?». Человеческий фактор. Когда она не прошла мимо. Ну что, молодая девчонка плачет. Поплачет себе и пройдет, да? Нет

Олена Веселова, завуч школи № 31

Меня спросили — Ты уверена ,что ты хочешь работать в этой школе? — Ну да. — А ты знаешь ,как зовут директора этой школы? — Гладкая Светлана Савельевна. — Нет, ты знаешь ,как ее называют. — Нет. Мне говорят ,СС. Это было 25 августа 90 года. Сегодня июнь 17 года. Все эти годы я проработала в этой школе. Было. Было и плакала. И хотела уйти. Но было и другое. Это человечное отношение. Это понимание, когда у тебя беда. Это рост, карьерный рост. Это мудрое руководство

Саме той фундамент, який заклала Світлана Савеліївна десятки років тому, він дозволяє 31 школі бути однією з кращих і сьогодні. 22 переможці олімпіад цього року, учасники, призери та переможці різноманітних конкурсів та ігор. Над всім цим працюють вчителі, які багато чого навчились у колишньої директорки.

Ірина Ніколаєнкова, вчитель рос. мови та заруб. літератури школи № 31

Оооо. Я работала и завучем здесь некоторое время. От Светланы Савельевны я переняла самое главное — умение тщательно готовится к любому мероприятия. Не только к уроку. Пошагово. От 1 до последнего шага. Так, как делала всегда она. У нее все всегда было от первого шага до последнего запланировано, записано и отработано

І хоча Світлана Савеліївна вже скоро 10 років як на пенсії, а комусь вона може показатись людиною старих поглядів, головний її підхід до розкриття потенціалу дитини доволі сучасний — допомогти повірити у свої сили.

Світлана Савеліївна, ювілярка

Ребенку надо внушить ,что он способный. Что он все может. Я часто делала так: подойду, обниму, поцелую. «Светланочка Савельевна, вы же знаете, я ж такая тупица». «Нет, милая моя, ты не тупица. Ты просто запустила себя. А ты поверь в себя. И ты сразу совершенно другим человеком станешь». И так оно было в жизни

15 червня ,коли Світлані Савеліївні виповниться 80, до неї прийде чимало гостей. Надійде велика кількість привітань з річних куточків світу від випускників і колишніх колег. Лунатимуть десятки приємних слів. До всіх цих побажань і привітань приєднується і колектив нашої телекомпанії.

 

Комментарии закрыты