У Всесвітньому клубі одеситів відкрилась перша посмертна виставка одеського художника, лауреата Шевченківської премії Ігоря Федоровича Марковського. Художник великого мальовничого темпераменту багатьох років був прикований важкою хворобою до інвалідного візку. Але не здавався болям, працював. У січні 2019 року йому виповнилося би 70 років. Була домовленість з майстром, що до ювілею відкриється виставка в клубі. Виставка відкрилась, але Ігор Марковський не дожив до неї два місяця. Виставка – це ніби прощання з чудовим українським художником.
Ігор Федорович Марковський – видатний український художник, який більше 20 років боровся з тяжкою хворобою, був прикутий до інвалідного візка, але працював, пересилюючи страшний біль, працював до останньої хвилини.
Людмила Марковська, дружина художника
життя Ігоря- це боротьба з хворобою, за право держати пензля в руці, виразити себе через художні образи
Виставка у Всесвітньому клубі одеситів планувалася ще при житті Ігоря Марковського до його 70-річчя. Виставка відкрилась, але художник не дожив до неї два місяця. Виставка – це ніби прощання з чудовим українським художником.
Євген Голубовський, віце-президент клубу одеситів
Ігор Марковський починав як ілюстратор к творам Тараса Шевченка. Всі картини художника пронизані національним духом. Велика шкода, відзначив Євген Голубовський, що творчість митця недооцінена державою, що він був мало відомий співвітчизникам за життя.
Євген Голубовський, віце-президент клубу одеситів
В експозицію увійшли картини з сімейного архіву, які оформив музей сучасного мистецтва Одеси. Також доповнили колекцію роботи з собраній Євгена Голубовського, Олександра Бирштейна, Олени Яворської. Загалом близько 30 творів.
Олена Яворська, співробітник літературного музею
Ута Кільтер, мистецтвознавець
На виставці представлені роботи різного періоду Ігоря Марковського: коли художник жив в Одесі і коли переїхав до Великої Михайлівки. Змінювались місця його життя, змінювались фарби, але незмінною залишалась душа цієї людини – світла, чиста, відкрита, ії сильний характер, бажання жити та працювати.
