Професія «письменник» переживає занепад

Перелік вітчизняних метрів літератури вже давно не поповнюються. Класики Шевченко, Франко, Сковорода, Котляревський та інші… продовжують залишатися єдиними постачальниками творів до шкільних підручників
Професія письменник переживає занепад. Насамперед, це пов’язано з катастрофічним браком коштів у галузі. За власні гроші видавати книжки автори просто не можуть. Держава ж їм практично не допомагає. Друкарні благодійністю не займаються. Їх цікавить тільки той літературний товар, що користується хоча б якимось попитом в читачів. І якщо для авторів головною ділемою радянського часу було проходження цензури, то наразі головне — відшукати гроші на публікацію багаторічної праці.
У переліку класиків української літератури, твори яких вивчають у школах, найближчим часом поповненнь не очікується. Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко… Перерахувати майстрів слова можна по пальцях. Ікони сучасної української літератури просто не з’являються. Причина банальна – недофінансування галузі. Торік на Одещині на підтримку вітчизняного автора було виділено біля ста п’ятдесяти тисяч гривень. Більшість цих грошей пішла на видання так званої періодики. Журнал «Літературна Одеса» — саме з таких видань.
Решти грошей вистачило аби видати десь пять чи шість книжок. В Одеській організації національної спілки письменників чимало авторів, які не друкували свої твори понад двадцять років. Тут навіть з’явилася жахлива прикмета: якщо видати книжку у твердій обкладинці, автор піде з життя. Адже забагато письменників видаються незадовго до смерті.
«Сьогодні надрукуватися в центрі — це практично неможливо, тому що держаної пiдтримки майже немає, український письменник ледь животіє, — розповiв Генадій Щіпковський, голова Одеської областної організації національної спілки письменників України. — Ну мабуть десь книжок пять за рік, може десяток виходить. А письменників — тисячу вісімсот членів національної спілки».
Видаються здебільшого книжки історичної та лінгвістичної тематики. Художньої літератури замало. Тих, хто працює у жанрі драматургії чи фантастики в Україні взагалі практично немає. Здебільшого «хліб» письменників — це вірші, історична проза та наукові дослідження. Але й вони виходять у мякій обкладинці та зовсім невеличким тиражем.
Одне з одеських видавництв робить ставку на історичні видання. Тематика серії творів – незвичайна. Здебільшого книги присвячені виключно історії Одеси. Ці твори видавництво публікує за власні кошти.
Проте левова частина публікацій друкуються, так би мовити, на замовлення. З кризою кількість звернень приватних літературних «продюсерів» значно зменьшилась. Зменьшився і тираж видань, що публікуються на альтруістичних основах.
З часом, статистика буде тільки погіршуватись, прогнозують видавці. Адже держава друкарську справу не фінансує. Матеріали для видання книжок дорожчають, а податки не зменьшуються. Тому ймовірно, що незабаром видання книги з твердою обкладинкою та тиражем, скажімо, у тисячу екземплярів перетвориться на недозволенну розкіш.