Санкції проти РФ: резолюція ПАРЄ
10 квітня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію «Про виклики перед Парламентською асамблеєю Ради Європи», до якої були внесені правки, що не дозволяють зняти з Росії санкції та повернути її до ПАРЄ. Про це повідомив спікер Верховної ради України Андрій Парубій на пренарному засіданні 11 квітня.
У ПАРЕ попри шалений тиск Росії режим санкцій проти країни агресора продовжено і заправаджено ще один додатковий механізм для найбільш жорстоких санцій . Попри багаторазові спроби Росії не вдалося повернути свою делегацію до ПАРЕ, чергова російська міжнародна спецоперація провалилася . Також за словами Парубія 10 квітня, у Катарі, на 140-й асамблеї міжпарламентського союзу була прийнята резолюція, автори якої українські депутати. » Цей документ прямо стосується протидії російській агресії проти України, адже резолюцію спрямовано на боротьбу з російським наймицтвом і проти приватних військових компаній , які країна терорист — російська федерація використовує у війні проти України», — зазначив спікер Верховної ради.
Висновок суду: перейменування Дніпропетровської області
Верховна рада України отримала висновок Конституційного суду України щодо конституційності перейменування Дніпропетровської області. Про це на пленарному засіданні повідомив спікер Верховної ради України Андрій Парубій. «Прошу комітет з правової політики та правосуддя розглянути висновок Конституційного суду та підготувати це питання для розгляду на пленарному засіданні Верховної ради», — зазначив Парубій. Нагадаємо, раніше Конституційний суд дозволив перейменувати Дніпропетровську область у Січеславську. А 14 лютого, до Конституційного суду надійшло звернення Верховної Ради про надання висновку щодо відповідності законопроекту про перейменування Дніпропетровської області вимогам статей 157 і 158 Конституції.
Мовний закон: комісія з питань української мови
У разі прийняття «мовного закону» комісія з питань української мови буде створюватись як окремий орган виконавчої влади і встановлюватиме стандарти оцінювання для бажаючих скласти іспит. Про це повідомив голова комітету культури та духовності Микола Княжицький. Йдеться про іспити для тих, хто не вивчають українську мову у школі або прийняли українське громадянство. «Комісія буде створена як центральний орган виконавчої влади фактично у відомстві Міністерства освіти. Комісія тільки встановлюватиме стандарти мови та встановлюватиме правила, за якими центр незалежного оцінювання буде проводити іспити для тих хто, не вивчають мову у школі або прийняли українське громадянство», — зазначив Княжицький. Нагадаємо, закон про функціонування української мови як державної може бути ухвалений вже після другого туру президентських виборів.
Українських моряків судитимуть в Росії 17 квітня
Лефортівський суд Москви 17-го квітня розгляне клопотання слідчих ФСБ Росії, щодо продовження арешту 24-ом українським військовополоненим морякам. Про це повідомляє Громадське з посиланням на адвоката, який захищає одного з полонених українців. Також цю інформацію підтвердила прес-секретарка Лефортівського суду Москви Ксенія Первовласенко. Усім полоненим українцям планують обрати запобіжний захід впродовж одного дня. Термін досудового слідства завершується у травні 2019, ймовірно його теж будуть продовжувати. Нагадаємо, зранку 25 листопада 2018 року українські кораблі та рейдовий буксир планово вийшли з порту Одеси до порту Маріуполя. Під час цього завдання російське судно протаранило український буксир та пошкодило його. При виході з Керченської протоки російські судна обстріляли та захопили українські кораблі біля Керченської протоки. Загалом на трьох суднах були 24 українських військових. Троє з них дістали поранення. Усіх українців звинуватили у незаконному перетині кордону Російської Федерації в Чорному морі. 29 листопада їх вивезли до СІЗО Москви. 16 січня Лефортовський суд Москви продовжив термін тримання під вартою всім 24 полоненими українським морякам до 24 та до 26 квітня 2019 року. Крім того, нещодавно Російська правозахисна організація Меморіал визнала 24 українських військових моряків, захоплених у полон під час інциденту в Керченській протоці, політичними в’язнями та заявила, що вимагає припинення їх кримінального переслідування та звільнення, а до цього — утримання їх відповідно до положень Третьої Женевської конвенції про поводження з військовополоненими. У правозахисній організації також зазначили, що вважають керченський інцидент — міжнародним військовим конфліктом. Правозахисники РФ зазначили, що українські моряки не можуть переслідуватися за кримінальними законами Росії і повинні бути звільнені.
Якість освіти: науково-методична конференція в ОНАХТ
У галузі вищої освіти в Україні за роки незалежності відбулося чимало реформ та нововведень. Але на практиці в багатьох навчальних закладах система викладання залишається застарілою, на що так часто скаржаться студенти. Для того, щоб ситуація зрушила з мертвої точки працівники освіти відвідують семінари та тренінги, розробляють нові методології, а також обмінюються досвідом. Так, 10 квітня, в Одеській національній академії харчових технологій пройшла 50 науково-методична конференція.