Шістнадцятого лютого пішла з життя «королева екрану», легенда світового німого кіно, жінка визначної сили волі — Віра Холодна. Сталося це дев’яносто років тому.
На піку своєї популярності повна сил та енергії двадцяти п’ятирічна кіноакторка «згоріла» від так званої «іспанки». Сьогодні б цю хворобу назвали вірусним грипом і, скоріше за все, вилікували, але тоді сто років тому найвидатніші лікарі півдня України виявилися безсилі. Одеса останньою бачила яскраву та неповторну зірку і видатна актриса назавжди залишилася в її щирому серці.
Попрощатися з Вірою Холодною прийшли тисячі й тисячі шанувальників. Такого Одеса давно не бачила. В рік, коли в державі відбулося більше десяти переворотів, навіть виходити на вулицю було небезпечно. Та любов до зірки була вищою за ризик. І можливо, саме тоді в натовпі і народилися гіпотизи про справжні причини загибелі актриси. Ніби-то це була зовсім не іспанка, а брудні справи «зацікавлених», якими в різних версіях виступали або білі імперіалісти, або ЧК, або… легенд було безліч. Як загалом, і за життя актриси.
Розповiдає Вадим Кастроменко, директор Музею кіно одеського відділення Національної спілки кінематографістів України:
«При жизни была такая легенда, что Вера организовала свою армию и на белом коне въехала в город Прилуки — взяла там власть и объявила себя царицей Украины. Этот слух опиралась на то,что люди знали её личные бойцовские качества».
Сильний характер актриси знаходив відбиток і в приватному житті. Коли у 1916 році зірка дізналася про поранення під Варшавою свого чоловіка, яке лікарі визнали смертельним, вона зупинила зйомки і подалася до Польщі. Рятувати коханого. Їй це вдалося. Та на екрані глядач бачив Холодну іншою. Унікальний образ на кіноекран вивів відомий режисер того часу Петро Чардинін.
Чи можна було залишатися до неї байдужим?! Сповненої почуттів, жіночого шарму, вродливої і молодої, а разом з цим розумної і мудрої. Такою вона була для Олександра Вертинського. Таємниця цього кохання, яка знайшла свої романтичне втілення у виставі Одеського російського драматичного театру «Сутінки богів», залишилася за лаштунками історії, та в тому, що почуття було не має ніяких сумнвів. Саме Холодній Вертинський присвятив свій романс «Ваши пальцы пахнуть ладаном».
А що вона? Молода Віра була відданою одному коханню – до чоловіка. Інші — були рівними між собою шанувальниками. Для них вона скоріш за все була символом жіночності, творчим і мистецьким феномином, таким близьким і недосяжним водночас.
Сьогодні Віра Холодна — один з найяскравіших символів Одеси. Молодою яскравою зіркою прийшла тоді, коли в Южній Пальмірі народилося кіно. Прийшла для того, щоб залишитися назавжди.

Комментарии закрыты