В Одесi — новий «Гамлет»

Шекспірівська трагедія про датського принца, який роздумував над глибоко філософським питанням «бути чи не бути», сьогодні вважається «найходовішою» п’єсою усіх часів. Але режисери не бояться бути банальними у своєму виборі.
І знову, і знову звертаються до історії, що відбулася в похмурому замку Ельсінор, і до образу сміливого філософа-одинака, який вирішив помститися за смерть батька. Та світ змінюється: «Гамлет» часів Смоктуновського і Висоцького — то вже історія. Сучасні режисери шукають нові підходи. Це в певному сенсі — атестат професійного досвіду і творчої досконалості. Запропонувати свою версію шекспірівської саги вирішив і новатор української сцени Дмитро Богомазов. На репетиціях в Одеському академічному українському театрі побували наші кореспонденти.
Український режисер-новатор Дмитро Богомазов вже давно планував взятися за постановку шекспірівської трагедії. Років десять тому навіть домовлявся з відомим сучасним письменником Юрієм Андруховичем про гамлетівський переклад. Переклад було зроблено, але якось не вийшло. Та такі грандіозні плани не могли залишитися тільки планами. Режисерська доля привела до Одеського українського академічного театру, де були поставлені чудові вистави «Єдіп», «Що їм Гекуба?» і «Щастя поруч». Дійшла нарешті черга і до «Гамлета». Богомазов не сумнівається: і для нього, і для акторів, і для глядачів — це буде щось особливе.
«Если сравнить со Смоктуновским, то там период таких интеллегентских рефлексий, задумчивости, а у нас Гамлент не задумчивый, — каже Дмитро Богомазов, режисер-постановник. — Настоящий Гамлет вымазывался в дерьме животных, кричал петухом, рвал на себе одежду, сумасшедшим прикинулся, даже челядь от него отходила подальше, потому что от него плохо пахло и он устраивал какие-то невероятные вещи. Наш Гамлет ближе к легенде, истории. Мы стараемся этот текст решить не через рефлексивность, а через игру, играя сумасшедшего».
Актриса театру Ольга Петровська працює з режисером Богомазовим вже вчетверте. Кожна зустріч — унікальне відкриття з присмаком азарту. Неначе вибух. Все починає крутитися, бити ключем. Така він творча людина. Без рамок. Ольга впевнена — богомазівський Шекспір змусить битися швидше серця навіть у найсуворіших глядачів.
Парадокс Гамлета. Аби зберегти своє життя, він — особа королівської крові ховається під маскою беззахисного божевілля. І разом з цим отримує унікальну можливість крізь окуляри філігранного фарсу бачити справжнє нутро свого найближчого оточення. Правда боляче врізається йому в серце: бути чи не бути?.. І разом з ним над цим питанням вже кілька століть поспіль роздумує не одне покоління глядачів. Датський принц якимось дивним чином проходить крізь час і стрімко змінюється разом з ним. Ця роль для актора Якова Кучеревського особливо хвилююча. Адже це – Гамлет!
Такі люди як Гамлет існують і сьогодні. Не на сцені. Режисер Дмитро Богомазов зустрічав їх і у своєму житті, як, мабуть, і кожен з нас. Складні, навіть небезпечні для оточуючих. Для них в режисера своє власне визначення — «люди-грабли», тобто «подойдешь близко и наступишь, получишь по лбу».
Прем’єру старого Гамлету з новим обличчям призначено на травень.