Вірус Гуморини підчепили і карикатуристи

Представивши свої роботи на Думській площі, вони швидко заразили добрим настроєм гостей свята. Угорці, німці, румуни, венесуельці, словаки та безліч інших талановитих художників з різних куточків планети представили свої роботи на суд вимогливої аудиторії.
Доброзичливий гумор, іронія, а подекуди навіть гостра сатира — жарти на будь-який смак для гостей Гуморини, яка вже давно подавала географічні межі.
Головне в карикатурі — довести ситуацію до абсурду так, щоб було смішно, — вважає карикатурист Петро Сігута. Наприклад, два чоловіка чекають: в одного в руках букетик з квітів, а в іншого — з умовних одиниць. І кого ж обере жінка?. Типова парадоксальна ситуація, смішна в очах карикатуристів. Саме за лаконічність і влучність малюнків їх і цінують серйозні видання та бояться політики.
«Смішняки» — так колись називав кумедні малюнки в газетах, які читав дідусь, маленький п’ятирічний хлопчик Валентин Стоянов. Сьогодні він – карикатурист з дипломом інженера-океанолога. Переконаний, що навчитися карикатурному мистецтву неможливо, з цим треба народитися. Сюжети для своїх творів-жартів художник бере з життя. Так, колись їздив на роботу на 10-му трамваї — там ідеї ловив просто «на ходу».
Першою експозицією карикатур Олександра Барабанщикова стала шкільна вчительська. Педагоги по-різному ставилися до юного таланта. Сьогодні ж в карикатуриста, за професією інженера-кібернетика, найбільший критик і шанувальник – улюблена дружина.
Свою любов до карикатур художник-дизайнер Віктор Джевага спочатку теж відображав на шкільних партах, потім — в класних стінгазетах, і вже згодом — на шпальтах серьйозних видань. М’який витончений гумор завжди змагався з бажанням когось трошки «підколоти». Та над жінками краще не кепкувати – ображаються, розповідає карикатурист. Батько Геттер Райдам з Естонії часто буває в Одесі. Саме він наполіг на тому, щоб його дочка приїхала і на власні очі побачила грандіозний карнавал гумору. Особливо вразили гостя карикатури.
Самим своїм існуванням та творчістю одеські карикатуристи доводять: Одеса — як і раніше столиця гумору. Але нею вона має бути не тільки першого квітня, а цілий рік. Тож плани грандіозні.