Сьогодні фразу, яка вже встигла стати крилатою, можна змінити: не зважаючи ні на що «пам’ятник Леніну стояв, стоїть і буде стояти». Принаймні, в одному куточку Одеси.
«Ленін жив, Ленін живе, Ленін буде жити!» Сьогодні ця фраза є лише анахронізмом, невеличким анекдотом, котрий люди згадують жартуючи. Забули одесити і про велику кількість пам’ятників та бюстів вождя світового пролетаріату. Більшість з них були демонтовані, одиниці збереглися в парку Ілліча. Однак, невеличкі оазиси «ленінізму» в місті все-таки залишились. Один з останніх пам’ятників Володимиру Іллічу і досі стоїть … у дитячій лікарні.
Колись «дєдушка Ленин» був справді міфічної фігурою. Він залишив свої настанови для радянської малечі – любити книги, а також вчитися, вчитися і … ще раз вчитися. Сьогодні ж більшість дітей взагалі не пам’ятає, хто такий Володимир Ілліч і як він виглядає. Не дають забути про вождя світового пролетаріату в одеській дитячій дорожній лікарні. Це, мабуть, одне з не багатьох місць, де і сьогодні стоїть його пам’ятник.
Пам’ятник завжди чистий та доглянутий. Кожного року його приводять до ладу за кошти лікарні. Епідемія демонтажу цього Леніна не торкнулась. Та й навіть, якщо б спробували, ніхто б не дозволив. По-перше, який не який, а витвір мистецтва. По-друге, історію свою треба пам’ятати.
Сьогодні фразу, яка вже встигла стати крилатою, можна змінити: не зважаючи ні на що «пам’ятник Леніну стояв, стоїть і буде стояти». Принаймні, в одному куточку Одеси.

Комментарии закрыты