«Хлібопекарна справа. Наука, освіта та виробництво — разом до процвітання» — таку назву мав круглий стіл, котрий 21 листопада провела Одеська національна академія харчових технологій в рамках виставки «Агросвіт» на Морському вокзалі. Про особливості «хлібного питання» та тенденції галузі зібрались поговорити викладачі, студенти та представники бізнесу — багато з яких є випускниками Академії. Дискусія між ними всіма допомагає зрозуміти який хліб хочуть їсти українці та що для цього мають зробити виробники.
Тетяна Лебеденко, доцент ОНАХТ
Наша цель — как раз объединить усилия для того, чтобы получить более качественный результат по подготовке и студентов, будущих фахівців, специалистов отрасли, так и повысить квалификацию преподавателей. Наладить контакты, взаимосвязь с производителями Одесского региона, Южного региона.
Ірина Солоницька, доцент, дир. інст. харчової промисловості ОНАХТ
Хлеб будут есть всегда. Хлеб всему голова. Думаю, что независимо от экономической в стране, в странах, хлеб — это продукт №1 на столе каждого. Особенно — украинца. Студенты идут на эту специальность с охотой, с интересом. И вообще, у нас в академии мы уже не первый год изменили формат образования. Как я говорю, обучение в Академии у нас должно быть интересным. Студенты не должны шуметь на лекции, потому что им неинтересно.
Смачний, пишний та безпечний — до таких характеристик хліба ми звикли. Але, спеціалісти з ОНАХТ закликають виробників та науковців постійно шукати щось нове, аби відповідати потребам сучасного споживача. В 21 столітті стає модним зовсім не їсти здобу взагалі, або пробувати нові смаки.
Віталій Добровольський, директор ТОВ «Одеський хліб»
К сожалению, отрасль столкнулась с проблемой снижения объема производства. По тому как…ряд причин: часть людей выезжает заграницу, часть людей просто отказывается от хлеба по непонятным причинам. Какие-то мысли о здоровом питании, о том что здоровое питание без хлеба — действительно здоровое. Довести до человека, до его понимания, что есть разные хлеба, с разных видов муки, из разных компонентов, из разных ингредиентов, входящих в его состав продуктов. Которые позволяют каждому человеку найти своё предпочтение в хлебобулочном изделии.
Сьогодні знайти хліб на свій смак можуть навіть ті, кому хліб їсти на можна. На круглому столі говорили про напрямок для України відносно новий — випічка без глютену. У світі існує всього 1% людей, котрі мають целіакію — непереносимість глютену, але ця тема стосується і тих, хто звик до випічки.
Тетяна Макарова, голова ГО «Безглютенове життя»
У меня сын болел с детства, 15 лет мы никак не могли поставить диагноз. Когда поставили диагноз, мальчику уже было почти 16 с половиной лет. Конечно я понимала, как одесская мама — сейчас пойдет за угол и съест что-то не то. Я начала сначала своего ребенка «делать», а потом поняла что таких детей очень много. Им очень тяжело — о них никто не знает. Могут быть и проблемы желудочно-кишечного тракта, тяжелые анемии, это могут быть проблемы, связанные с неврологическими проявлениями. Сейчас уже доказано, что некоторые виды аутизма обратимы на безглютеновой, безкозеиновой диете. Это более медицинский вопрос. Сахарный диабет после 5 лет инсулина требует безглютеновой диеты.
Отже, хліб існує різний, але люди його їсти в жодному разі не перестають. Як і не перестають бути потрібні досвідчені фахівці — готові створювати нове та смачне. Над таким випуском спеціалістів і продовжує працювати Одеська Національна Академія Харчових технологій.
