[flashvideo file=wp-content/uploads/2011/02/LESYA_UKRAINKA.flv image=wp-content/uploads/2011/02/LESYA_UKRAINKA.jpg /]
«Подорож до моря» — це подорож до поез11 Лес1 Укра1нки. В Одеському літературному музеї в1дкрита виставка, яка присвячена 140-літтю від Дня народження української поетеси.
АННА БОЖКО (науковий працівник Одеського літературного музею)
«Подорож до моря» — так называется цикл стихов Леси Украинки, который она написала в нашем городе. Поэтому название — не случайность. Здесь стихи о Одессе, ее природе»
«Великеє місто. Будинки високі, людей тих – без ліку! …» Такою у памяті Лесі Українки закарбувалась Одеса – як місто сонця, моря, надій і сподівань. В Одесу поетеса приїжджала на лікування. Уперше – в 1888 році. З того часу Леся Українка відвідувала наше місто регулярно до 1913 – останнього року її життя.
АННА БОЖКО (науковий працівник Одеського літературного музею)
«Дело в том, что Леся Украинка с детства была очень больна. Она была больна туберкулезом. И она вынуждена была лечиться на разных курортах мира…И вот по совету врачей она приезжает в Одессу летом 1888 г. Она лечится здесь на Хаджибеевском курорте. Очень известный тогда был грязевой курорт».
Приїжджаючи в Одесу, Леся Українка зупинялась у квартирі сім’ї Комарових по вулиці Жуковського 27. Відтворена Лесею історія одеського краю, морська стихія у поетичному циклі «Подорож до моря» присвячена славетній родині Комарових, які свого часу дали прихисток письменниці. Нині за цією адресою встановлена меморіальна дошка у знак памяті про українську поетесу. А в Суворовському районі міста одна із сучасних вулиць носить ім.;я Лесі Українки. Приємно, що і в наш час про видатну поетесу не забувають.
АННА БОЖКО (науковий працівник Одеського літературного музею)
«Сегодня исполняется 140 лет со Дня рождения великой украинской поэтессы Леси Украинки. И мы очень рады и горды тем, что она имела отношение к нашему городу».
Леся любила Одесу. Довго любовалась морем, тішилась сонцем, любила гуляти вулицями , особливо – Приморським бульваром. Тут, зачарована невимовною красою одеських пейзажів, поетеса створювала все нові і нові літературні шедеври…
«Море, море! Без краю просторе,
Руху повне і разом спокою!
Забуваю і щастя, і горе –
Все наземне, — з’єднатись з тобою»