Слово «первісний» відповідає російському первобытный: первісна людина, первісне суспільство тощо, але через те, що це слово в наших словниках наводять і в значенні російського первичный, трапляються непорозуміння.
Слово «рибалка» означає «людина, що рибалить (або ловить рибу)»: «Рибалка Панас Круть» у Нечуя-Левицького; «І риби попідводний рух рибалці забиває дух» - пише Рильський. Є, між іншим, порода чайки, що зветься рибалка: «Пливуть собі та співають; рибалка літає» читаємо у Шевченка. Робота рибалки зветься рибальство або рибацтво.
Відповідниками до слів «живопис» і його похідних є «малярство», «малярський» і «маляр». Слово маляр позначає в українській мові, як і в інших європейських, не тільки робітника певного фаху, що фарбує дахи, паркани та інші предмети, але насамперед митця, художника.
Відповідниками до російських слів «дерзкий», «наглый» будуть українські «зухвалий»: «Федоренка охопив якийсь дивно веселий настрій зухвалого мисливця, що сам один вийшов полювати на великого звіра». — пише Качура і «нахабний»: «Нахабний і впевнений тон молодого Барчука ледве не виводить із себе Мірошниченка» - читаємо у Стельмаха.
Слова «чекати», «ждати», «надіятись» і «сподіватись», дарма що є дуже близькі одне до одного за змістом, мають деяку нюансову різницю. Слово «ждати», як і «чекати», — більш функціональне, воно свідчить про активне спрямування людських думок і почуттів до когось чи до чогось. Слово «сподіватися» більше вказує на можливість якогось явища, припускає, що може щось статися чи хтось може щось зробити...
Отже, дієслова “одягати”, “надівати”, “надягати” – не зовсім тотожні, як то здається тим, хто каже: “одягни шапку”; “дівчина одягла намисто”. Одягати можна одежу: сорочку, штани, спідницю, костюм, плащ, пальто тощо. А от щодо аксесуарів - шапка, окуляри, намисто, наручники, збруя на коня – усе це надівають.
Дехто помилково думає, що різниця між словами ріка й річка полягає в розмірі позначуваних об’єктів: велика зватиметься рікою, мала — річкою. Російському река відповідає українське річка
Слово "башта" треба ставити там, де мовиться про військові споруди давноминулих або минулих часів загальної й української історії (доба козаччини), як це бачимо в наведеній вище історичній думі й «Енеїді» І. Котляревського: «Для ночі вдвоє калавури по всіх поставили баштах, ліхтарні вішали на шнури, ходили рунди по валах». Слушним це слово буде й у сучасній військовій техніці. А ось там, де йдеться про будови, що втратили військове значення, більше пасуватиме слово вежа. Так само в технічних конструкціях слід користуватися словом вежа, наприклад, телевізійна вежа.
Того, хто курить тютюн, звуть курець, а не палій. Отже, вислови курити тютюн і палити тютюн — тотожні, паралельні. Але через те, що слово палити має два значення, краще уникати непотрібного паралелізму й там, де мовиться про тютюнові вироби, вживати тільки слова курити й курець.
Мовознавець Борис Рогоза пише: "Говорити українською. І не тільки говорити, а й писати, перекладати. Саме така форма (коли дієслово сполучається з безприйменниковим орудним відмінком іменника мова) нині найуживаніша, властива усім стилям.
Купувати і купляти – дієслова недоконаного виду, що називають ту саму дію. Але якщо від першого із них можна утворити доконаний вид – купити, то від другого – аж ніяк.
Прикметник визначний можна витлумачити: «який має значні (помітні) досягнення в певній галузі». Відомий — це той, «про якого знають, популярний». Цей прикметник вживається переважно щодо осіб: відома вишивальниця, відомий професор-фізик, відомий художник. Але можна сказати і про картину: це відома картина.
Чимало чи багато? У порівнянні з "багато" прислівник чимало має відтінок розмовності. В офіційно-ділових паперах, як нейтральне, усталилося слово "багато", а в усному звіті, виступі на зборах прислівник "чимало" доречно пожвавить мову доповідача.