Слово «первісний» відповідає російському первобытный: первісна людина, первісне суспільство тощо, але через те, що це слово в наших словниках наводять і в значенні російського первичный, трапляються непорозуміння.
Слово «рибалка» означає «людина, що рибалить (або ловить рибу)»: «Рибалка Панас Круть» у Нечуя-Левицького; «І риби попідводний рух рибалці забиває дух» - пише Рильський. Є, між іншим, порода чайки, що зветься рибалка: «Пливуть собі та співають; рибалка літає» читаємо у Шевченка. Робота рибалки зветься рибальство або рибацтво.
Відповідниками до слів «живопис» і його похідних є «малярство», «малярський» і «маляр». Слово маляр позначає в українській мові, як і в інших європейських, не тільки робітника певного фаху, що фарбує дахи, паркани та інші предмети, але насамперед митця, художника.
Відповідниками до російських слів «дерзкий», «наглый» будуть українські «зухвалий»: «Федоренка охопив якийсь дивно веселий настрій зухвалого мисливця, що сам один вийшов полювати на великого звіра». — пише Качура і «нахабний»: «Нахабний і впевнений тон молодого Барчука ледве не виводить із себе Мірошниченка» - читаємо у Стельмаха.
Слова «чекати», «ждати», «надіятись» і «сподіватись», дарма що є дуже близькі одне до одного за змістом, мають деяку нюансову різницю. Слово «ждати», як і «чекати», — більш функціональне, воно свідчить про активне спрямування людських думок і почуттів до когось чи до чогось. Слово «сподіватися» більше вказує на можливість якогось явища, припускає, що може щось статися чи хтось може щось зробити...
Такі поняття, як шкоду, образу, смуток, жаль тощо, не наносять, а — завдають. Якщо ж комусь із невідомих причин не подобається слово "завдати", можна скористатися у тому ж значенні іншим дієсловом – "учинити".
Отже, дієслова “одягати”, “надівати”, “надягати” – не зовсім тотожні, як то здається тим, хто каже: “одягни шапку”; “дівчина одягла намисто”. Одягати можна одежу: сорочку, штани, спідницю, костюм, плащ, пальто тощо. А от щодо аксесуарів - шапка, окуляри, намисто, наручники, збруя на коня – усе це надівають.
Дехто помилково думає, що різниця між словами ріка й річка полягає в розмірі позначуваних об’єктів: велика зватиметься рікою, мала — річкою. Російському река відповідає українське річка
Слово "башта" треба ставити там, де мовиться про військові споруди давноминулих або минулих часів загальної й української історії (доба козаччини), як це бачимо в наведеній вище історичній думі й «Енеїді» І. Котляревського: «Для ночі вдвоє калавури по всіх поставили баштах, ліхтарні вішали на шнури, ходили рунди по валах». Слушним це слово буде й у сучасній військовій техніці. А ось там, де йдеться про будови, що втратили військове значення, більше пасуватиме слово вежа. Так само в технічних конструкціях слід користуватися словом вежа, наприклад, телевізійна вежа.
Того, хто курить тютюн, звуть курець, а не палій. Отже, вислови курити тютюн і палити тютюн — тотожні, паралельні. Але через те, що слово палити має два значення, краще уникати непотрібного паралелізму й там, де мовиться про тютюнові вироби, вживати тільки слова курити й курець.
Мовознавець Борис Рогоза пише: "Говорити українською. І не тільки говорити, а й писати, перекладати. Саме така форма (коли дієслово сполучається з безприйменниковим орудним відмінком іменника мова) нині найуживаніша, властива усім стилям.
Купувати і купляти – дієслова недоконаного виду, що називають ту саму дію. Але якщо від першого із них можна утворити доконаний вид – купити, то від другого – аж ніяк.
Прикметник визначний можна витлумачити: «який має значні (помітні) досягнення в певній галузі». Відомий — це той, «про якого знають, популярний». Цей прикметник вживається переважно щодо осіб: відома вишивальниця, відомий професор-фізик, відомий художник. Але можна сказати і про картину: це відома картина.